!!! Новорічна майстерня!!!
!!!Готуємось до уроку природознавства!!!
Цікаві факти про Південну Америку
• Країни 12 Південна Америка є одним із найцікавіших материків. Моряки першопроходці, побачивши берег, відразу зрозуміли, що це нові для них землі. Особливо привернув увагу рослинний світ.
- Материк Південна Америка є четвертим по величині в світі і п’ятим по числу населення. Даний материк має безліч рекордів природи, як по географії, так і серед мешканців дикої природи. Материк складається зі Східного нагір’я, Центральної рівнини, західних гір і Західної побережної смуги.
- Анди являються другою по величині гірською системою. Це молоді гори з найвищою точкою 7021м (гора Аконкагуа). Котопаксі (Еквадор) є одним із самих високих діючих вулканів у світі.
- Мурахоїди і броненосці — це найстаріші ссавці які знайдені в Південній Америці.
- Перу є однією з провідних країн в рибній промисловості.
- Найбільшим джерелом гною у світі являється острів Гуано. Цей острів є домом для міліонів птахів, які харчуються виключно рибою. Екскрименти пернатих — цінне добриво для сільськогосподарських культур (цукрова тростина, хлопок).
- Анаконда вважається найбільшою змією. Середня довжина приблизно 5-6 метрів, може досягати і 8-9. Рекордний замір складає 11,43 м. Вага коливається в межах 100кг. Перша згадка в літературі була в 1553 році, в книзі Педро Сьєси де Леона — «Хроніка Перу». Живуть анаконди по всій тропічній частині Південної Америки від сходу до Анд: Венесуела, Бразилія, Колумбія, Еквадор, східний Парагвай, північна Болівія, північно-східне Перу, Гайану, Французьку Гвіану і острів Тринідад. Приплод виношується протягом шести-семи місяців. Під час виношування, самка втрачає до половини своєї ваги. Анаконда народжує близько 28-42 зміючок довжиною 50-80 см. Також, може відкладати яйця, хоча дуже рідко.
- Сполучених Штатах Америки про анаконду зняті такі фільми як: «Анаконда» (1997); «Анаконда 2» (2004); «Анаконда 3: Нащадки» (2008); «Анаконда 4: Кровавий слід» (2009).
- Морякам усього світу відомо, що на березі Центральної Америки розташований вулкан Іцалко (або Ісалько). Його висота приблизно 2000 метрів. Кожних вісім хвилин відбувається виверження, яке створює стовп диму над кратером. Висота даного стовпа десь 300 метрів, що в свою чергу є надійним орієнтиром, в будь-яку пору року і в любий час дня і ночі. Цікаво, що дане виверження триває протягом 200 років.
- Найсухіша пустеля нашої планети знаходиться на півночі Чилі, в Південній Америці. Пустеля Атакама не бачила опадів з 1570 по 1971 роки. На даний час кількість опадів рівне 1 мм в рік, хоча деякі регіони отримують опади раз в десять років. При цьому вологість повітря 0%. Цікаво, що 19 травня 2010 року у вище згаданій Атакамі випав сніг.
- На даному материці мешкають «Скляні жаби». Їхнє черево практично прозоре і через нього можна розглянути серце, печінку і травну систему. Сам колір жаб є світло-зеленим.
- На острові Тринідад, недалеко Венесуели, знаходиться найбільше озеро натурального асфальту — «Озеро Дьогтю». Воно включає в себе слідуючі компоненти: бітум(40%), глину(30%), солену воду(30%). Площа даного озера — 45 гектарів, глибина — 82 метра. Густина озера настільки велика, що людина може ходити по його поверхні. Час від часу з глибини піднімаються сірчані гази. Дослідження показують, що озеро помалу розширюється в площі.
- Салар-де-Уюні, Болівія. Під час сезону дощів( січень-лютий) найбільша солона долина світу покривається шаром води, товщиною в один дюйм, який відзеркалює небо. Так-зване дзеркало творить неземну красу природи.
- Ріка Амазонка-найбільша в світі річка. Її басейн, разом з притоками, займає 40% континенту.
- Водопад Анхель, Венесуела. Найвищий водоспад у світі, його висота становить майже один кілометр. Через розташування в дуже дикій місцевості, про його існування стало відомо в 1935році. На сьогодні, помилуватись його красою можливо тільки з повітря.
- Каньон Колька, південь Перу. Глибина досягає 3400 метрів, це майже вдвічі більше за глибину Гранд-Каньону в Колорадо!
- Озеро Тітікака, Перу і Болівія. Найбільше у світі високогірне озеро і друге по величині на континенті. Для місцевих корінних жителів дане озеро є священним місцем.
- Льодовик Періто Морено, Аргентина. Кожного дня лід зсувається на 2 метри. Дивовижне видовище для туристів, спостерігати, як з великим гуркітом і бризгами лід валиться в озеро.
- Лагуна Колорада, Бразилія. «Кольорова лагуна»- це неглибоке місце, яке переповнене червоними водоростями. Дане місце стало цілим пасовищем і домівкою для рожевих фламінго.
- Найменша пташка на планеті. Колібрі водяться на острові Пінос, Куба. При довжині 5,7 см, вага складає 1,6 грама. Різні види колібрі бувають різних розмірів, найбільший сягає 20 см. У пташок-бджілок дуже цікавий язик, він схожий на довгу трубочку. Колір пір’я найрізноманітніший. Серцевий м’яз колібрі в три рази більший за шлунок. Серцебиття у них досягає 1000 ударів за хвилину. За добу пташка з’їдає вдвічі більше, чим вона важить сама. Харчуються колібрі квітковим нектаром.
- Це лише маленька частина цікавих фактів про даний материк. Різноманіття природи дуже вражаюче, також цікава і культура та історична спадщина корінного населення.
• Країни 12 Південна Америка є одним із найцікавіших материків. Моряки першопроходці, побачивши берег, відразу зрозуміли, що це нові для них землі. Особливо привернув увагу рослинний світ.
- Материк Південна Америка є четвертим по величині в світі і п’ятим по числу населення. Даний материк має безліч рекордів природи, як по географії, так і серед мешканців дикої природи. Материк складається зі Східного нагір’я, Центральної рівнини, західних гір і Західної побережної смуги.
- Анди являються другою по величині гірською системою. Це молоді гори з найвищою точкою 7021м (гора Аконкагуа). Котопаксі (Еквадор) є одним із самих високих діючих вулканів у світі.
- Мурахоїди і броненосці — це найстаріші ссавці які знайдені в Південній Америці.
- Перу є однією з провідних країн в рибній промисловості.
- Найбільшим джерелом гною у світі являється острів Гуано. Цей острів є домом для міліонів птахів, які харчуються виключно рибою. Екскрименти пернатих — цінне добриво для сільськогосподарських культур (цукрова тростина, хлопок).
- Анаконда вважається найбільшою змією. Середня довжина приблизно 5-6 метрів, може досягати і 8-9. Рекордний замір складає 11,43 м. Вага коливається в межах 100кг. Перша згадка в літературі була в 1553 році, в книзі Педро Сьєси де Леона — «Хроніка Перу». Живуть анаконди по всій тропічній частині Південної Америки від сходу до Анд: Венесуела, Бразилія, Колумбія, Еквадор, східний Парагвай, північна Болівія, північно-східне Перу, Гайану, Французьку Гвіану і острів Тринідад. Приплод виношується протягом шести-семи місяців. Під час виношування, самка втрачає до половини своєї ваги. Анаконда народжує близько 28-42 зміючок довжиною 50-80 см. Також, може відкладати яйця, хоча дуже рідко.
- Сполучених Штатах Америки про анаконду зняті такі фільми як: «Анаконда» (1997); «Анаконда 2» (2004); «Анаконда 3: Нащадки» (2008); «Анаконда 4: Кровавий слід» (2009).
- Морякам усього світу відомо, що на березі Центральної Америки розташований вулкан Іцалко (або Ісалько). Його висота приблизно 2000 метрів. Кожних вісім хвилин відбувається виверження, яке створює стовп диму над кратером. Висота даного стовпа десь 300 метрів, що в свою чергу є надійним орієнтиром, в будь-яку пору року і в любий час дня і ночі. Цікаво, що дане виверження триває протягом 200 років.
- Найсухіша пустеля нашої планети знаходиться на півночі Чилі, в Південній Америці. Пустеля Атакама не бачила опадів з 1570 по 1971 роки. На даний час кількість опадів рівне 1 мм в рік, хоча деякі регіони отримують опади раз в десять років. При цьому вологість повітря 0%. Цікаво, що 19 травня 2010 року у вище згаданій Атакамі випав сніг.
- На даному материці мешкають «Скляні жаби». Їхнє черево практично прозоре і через нього можна розглянути серце, печінку і травну систему. Сам колір жаб є світло-зеленим.
- На острові Тринідад, недалеко Венесуели, знаходиться найбільше озеро натурального асфальту — «Озеро Дьогтю». Воно включає в себе слідуючі компоненти: бітум(40%), глину(30%), солену воду(30%). Площа даного озера — 45 гектарів, глибина — 82 метра. Густина озера настільки велика, що людина може ходити по його поверхні. Час від часу з глибини піднімаються сірчані гази. Дослідження показують, що озеро помалу розширюється в площі.
- Салар-де-Уюні, Болівія. Під час сезону дощів( січень-лютий) найбільша солона долина світу покривається шаром води, товщиною в один дюйм, який відзеркалює небо. Так-зване дзеркало творить неземну красу природи.
- Ріка Амазонка-найбільша в світі річка. Її басейн, разом з притоками, займає 40% континенту.
- Водопад Анхель, Венесуела. Найвищий водоспад у світі, його висота становить майже один кілометр. Через розташування в дуже дикій місцевості, про його існування стало відомо в 1935році. На сьогодні, помилуватись його красою можливо тільки з повітря.
- Каньон Колька, південь Перу. Глибина досягає 3400 метрів, це майже вдвічі більше за глибину Гранд-Каньону в Колорадо!
- Озеро Тітікака, Перу і Болівія. Найбільше у світі високогірне озеро і друге по величині на континенті. Для місцевих корінних жителів дане озеро є священним місцем.
- Льодовик Періто Морено, Аргентина. Кожного дня лід зсувається на 2 метри. Дивовижне видовище для туристів, спостерігати, як з великим гуркітом і бризгами лід валиться в озеро.
- Лагуна Колорада, Бразилія. «Кольорова лагуна»- це неглибоке місце, яке переповнене червоними водоростями. Дане місце стало цілим пасовищем і домівкою для рожевих фламінго.
- Найменша пташка на планеті. Колібрі водяться на острові Пінос, Куба. При довжині 5,7 см, вага складає 1,6 грама. Різні види колібрі бувають різних розмірів, найбільший сягає 20 см. У пташок-бджілок дуже цікавий язик, він схожий на довгу трубочку. Колір пір’я найрізноманітніший. Серцевий м’яз колібрі в три рази більший за шлунок. Серцебиття у них досягає 1000 ударів за хвилину. За добу пташка з’їдає вдвічі більше, чим вона важить сама. Харчуються колібрі квітковим нектаром.
- Це лише маленька частина цікавих фактів про даний материк. Різноманіття природи дуже вражаюче, також цікава і культура та історична спадщина корінного населення.
Цікаві факти про Австралію
Майже всі пам’ятають, що Австралія найменший материк на землі. Це дивовижна країна, острів, континент – розташована між Індійським океаном і південною частиною Тихого океану. Австралія являється найрівниннішою державою у світі. Форми рельєфу в цій частині землі достатньо дрібні. Тут зовсім немає високих гір і дуже мало річок. Мабуть, єдина велика річка — це Мюррей-Дарлінг. Австралія — самий сухий континент, населений людьми. Не більше, як 500мм опадів на рік випадає в пустелі, напівпустелі Центру та Заходу і джунглях східного і південно-східного узбережжя. Узбережжя не може похвалитися великою кількістю бухт, берегова лінія досить рівна. Найбільші бухти це — Залив Карпентарія і Велика Австралійська затока.
До важливих фізичним характеристик острова відноситься Великий Бар’єрний риф — кораловий риф – який, найдовший в світі. Його протяжність становить 2300км, і його видно з космосу. 
Прекрасні міста розкидані по узбережжю океану, численні величезні піщані пляжі. Взимку — величезна кількість снігу в горах, таких як Снігові гори або Австралійські Альпи. Іноді — більше, ніж у всій гірській Швейцарії. Найчистіше повітря у світі — в австралійській Тасманії. Самий білий пісок на пляжі Hyams, розташованому на березі затоки Джерсі. Його навіть занесли в книгу рекордів Гіннеса.
Австралія — найдавніший материк, але наймолодша держава. І ще … у неї немає земельних меж ні з однією країною. Лідируючи за рівнем грамотності, Австралія відноситься до одної з десяти держав світу з найвищим рівнем життя. Випередила такого монстра, як Південна Америка з видобутку алмазів. Після відкриття в 1979р. алмазної жили в Західній Австралії, вона тепер займає перше місце в світі з видобутку цих дорогоцінних каменів.
Валюта країни — австралійський долар, між іншим, зроблений з пластику.
Найбільше місто цієї країни — Сідней (чисельність — 4млн. Осіб). Столиця Канберра не так багатолюдна — її населення — 300 тисяч чоловік. Але зате, саме там знаходиться найбільший будинок південної півкулі. Це прекрасна будівля австралійського парламенту.
Дивом архітектури, побудованим в 1960р., є Сіднейський оперний театр.Тільки подумайте, в ньому аж — 1000 залів! Поміщаються — 5000 чоловік! А дах цієї грандіозної споруди важить 161 тонну.
Ще одна монументальна споруда — це найбільший арочний міст у м. Сіднеї Харбор — Брідж. А Сіднейська телевізійна вежа — найвища в південній півкулі.
Складаючи 1% від усього населення Землі, 88% австралійців проживають у містах. Причому, буквально чверть населення цього континенту народилися за його межами. А 32% жінок і 34% чоловіків жодного разу не були заручені. 2,5 чол. на 1 кв. км — така щільність населення цієї країни, за площею порівнянної з багатонаселеної Європою.
Колись — найбільша в’язниця — колишня британська виправна колонія … зараз — материк з найнижчим рівнем злочинності на земній кулі. Хоча за останні 200 років на цей віддалений континент було заслано в цілому 160 тисяч ув’язнених. Корінні племена (аборигени), які проживали в «Новому Південному Уельсі» (так у ті часи називали Австралію), розмовляли на 200 мовах і діалектах. Зараз вони складають всього 1,5% населення і ледь виживають.
Найбільше у світі пасовище (в Австралії його називають ранчо) порівнянно з територією такої європейської країни, як Бельгія. Найпопулярніші домашні тварини — вівці. І якщо поголів’я цих тварин становить 150 млн., То, для порівняння, чисельність населення континенту — 20 млн. чоловік. В цій дивній країні кроликів в 16 разів більше, ніж людей. Там їх відносять до шкідників. Дуже багато кенгуру, яких тепер навіть розводять на ранчо. 
Сумчасті, що проживають в Австралії, як і багато мільйонів років тому — не єдиний рідкісний вид тваринного світу. У національних парках і заповідниках континенту, таких як Баффало, Косцюшко, Саут-Уест і ін., відмінно почувають себе страуси ему, кенгуру, кукабурра, коала, різні папуги, кокад, здичавіла собака Дінго, качконіс і єхидна, змії (серед них дуже багато отруйних).
З Антарктиди в південну частину узбережжя материка запливають пінгвіни і тюлені.В цій країні дуже багато різновидів комах: 4000 видів мурах, 350 — термітів, 6000 — мух, 1500 – павуків.
Кого зацікавила дана розповідь, пропоную тезисно ознайомитися з найцікавішими фактами про Австралію:
- Головним стихійним лихом в Австралії вважаються циклони (або урагани), засуха і лісові пожежі.
- Найбільшим вбивцею вважається теплова хвиля.
- 34% чоловічого населення і 32% жіночого населення Австралії, ніколи не одружуться.
- В Австралії 50-центова монета, раніше містила срібла на сyммy два долари.
- На виборах в Австралії, кожен житель змушений проголосувати, інакше буде оштрафований.
- Напруга в розетках складає 240В.
- Зарплата інженера чи лікаря орієнтовно від 70 до 130 тис AU $ в рік.
- В одному з штатів в Австралії заміну електричних лампочок можуть робити, тільки кваліфіковані електрики.
- Уггі придумали австралійські фермери.
- Якщо на зупинці є інвалід у кріслі, то автобус, під’їжджаючи, опускається на такий рівень, щоб людина без проблем могла заїхати.
- В школах перерви різної тривалості, є одна велика, близько години.
- Середній вік Австралійської нареченої 28,9 років і середній вік нареченого — 30,9 років.
- Ось такі цікаві факти, про таку дивовижну країну, як Австралія.
Майже всі пам’ятають, що Австралія найменший материк на землі. Це дивовижна країна, острів, континент – розташована між Індійським океаном і південною частиною Тихого океану. Австралія являється найрівниннішою державою у світі. Форми рельєфу в цій частині землі достатньо дрібні. Тут зовсім немає високих гір і дуже мало річок. Мабуть, єдина велика річка — це Мюррей-Дарлінг. Австралія — самий сухий континент, населений людьми. Не більше, як 500мм опадів на рік випадає в пустелі, напівпустелі Центру та Заходу і джунглях східного і південно-східного узбережжя. Узбережжя не може похвалитися великою кількістю бухт, берегова лінія досить рівна. Найбільші бухти це — Залив Карпентарія і Велика Австралійська затока.
До важливих фізичним характеристик острова відноситься Великий Бар’єрний риф — кораловий риф – який, найдовший в світі. Його протяжність становить 2300км, і його видно з космосу.
Прекрасні міста розкидані по узбережжю океану, численні величезні піщані пляжі. Взимку — величезна кількість снігу в горах, таких як Снігові гори або Австралійські Альпи. Іноді — більше, ніж у всій гірській Швейцарії. Найчистіше повітря у світі — в австралійській Тасманії. Самий білий пісок на пляжі Hyams, розташованому на березі затоки Джерсі. Його навіть занесли в книгу рекордів Гіннеса.
Австралія — найдавніший материк, але наймолодша держава. І ще … у неї немає земельних меж ні з однією країною. Лідируючи за рівнем грамотності, Австралія відноситься до одної з десяти держав світу з найвищим рівнем життя. Випередила такого монстра, як Південна Америка з видобутку алмазів. Після відкриття в 1979р. алмазної жили в Західній Австралії, вона тепер займає перше місце в світі з видобутку цих дорогоцінних каменів.
Валюта країни — австралійський долар, між іншим, зроблений з пластику.
Найбільше місто цієї країни — Сідней (чисельність — 4млн. Осіб). Столиця Канберра не так багатолюдна — її населення — 300 тисяч чоловік. Але зате, саме там знаходиться найбільший будинок південної півкулі. Це прекрасна будівля австралійського парламенту.
Дивом архітектури, побудованим в 1960р., є Сіднейський оперний театр.Тільки подумайте, в ньому аж — 1000 залів! Поміщаються — 5000 чоловік! А дах цієї грандіозної споруди важить 161 тонну.
Ще одна монументальна споруда — це найбільший арочний міст у м. Сіднеї Харбор — Брідж. А Сіднейська телевізійна вежа — найвища в південній півкулі.
Складаючи 1% від усього населення Землі, 88% австралійців проживають у містах. Причому, буквально чверть населення цього континенту народилися за його межами. А 32% жінок і 34% чоловіків жодного разу не були заручені. 2,5 чол. на 1 кв. км — така щільність населення цієї країни, за площею порівнянної з багатонаселеної Європою.
Колись — найбільша в’язниця — колишня британська виправна колонія … зараз — материк з найнижчим рівнем злочинності на земній кулі. Хоча за останні 200 років на цей віддалений континент було заслано в цілому 160 тисяч ув’язнених. Корінні племена (аборигени), які проживали в «Новому Південному Уельсі» (так у ті часи називали Австралію), розмовляли на 200 мовах і діалектах. Зараз вони складають всього 1,5% населення і ледь виживають.
Найбільше у світі пасовище (в Австралії його називають ранчо) порівнянно з територією такої європейської країни, як Бельгія. Найпопулярніші домашні тварини — вівці. І якщо поголів’я цих тварин становить 150 млн., То, для порівняння, чисельність населення континенту — 20 млн. чоловік. В цій дивній країні кроликів в 16 разів більше, ніж людей. Там їх відносять до шкідників. Дуже багато кенгуру, яких тепер навіть розводять на ранчо.
Сумчасті, що проживають в Австралії, як і багато мільйонів років тому — не єдиний рідкісний вид тваринного світу. У національних парках і заповідниках континенту, таких як Баффало, Косцюшко, Саут-Уест і ін., відмінно почувають себе страуси ему, кенгуру, кукабурра, коала, різні папуги, кокад, здичавіла собака Дінго, качконіс і єхидна, змії (серед них дуже багато отруйних).
Кого зацікавила дана розповідь, пропоную тезисно ознайомитися з найцікавішими фактами про Австралію:
- Головним стихійним лихом в Австралії вважаються циклони (або урагани), засуха і лісові пожежі.
- Найбільшим вбивцею вважається теплова хвиля.
- 34% чоловічого населення і 32% жіночого населення Австралії, ніколи не одружуться.
- В Австралії 50-центова монета, раніше містила срібла на сyммy два долари.
- На виборах в Австралії, кожен житель змушений проголосувати, інакше буде оштрафований.
- Напруга в розетках складає 240В.
- Зарплата інженера чи лікаря орієнтовно від 70 до 130 тис AU $ в рік.
- В одному з штатів в Австралії заміну електричних лампочок можуть робити, тільки кваліфіковані електрики.
- Уггі придумали австралійські фермери.
- Якщо на зупинці є інвалід у кріслі, то автобус, під’їжджаючи, опускається на такий рівень, щоб людина без проблем могла заїхати.
- В школах перерви різної тривалості, є одна велика, близько години.
- Середній вік Австралійської нареченої 28,9 років і середній вік нареченого — 30,9 років.
- Ось такі цікаві факти, про таку дивовижну країну, як Австралія.
!!! До уроку позакласного читання!!!
Казка про святого Миколая
Був тихий зимовий вечір десь у середині грудня. На великому ліжку сиділи мама з маленькою дівчинкою Софійкою. Їй вже було шість рочків, і маленька дуже любила, коли матуся розповідала їй казочку. Та сьогодні мама розказувала не звичайну казку, а легенду про святого Миколая, адже через кілька днів свято і Миколай має принести Софійці подарунок, бо вона була дуже слухняною дівчинкою.
- Святий Миколай, - розпочала матуся, - захисник всіх подорожніх і дітей.
Давно-давно, жив хлопець Миколай. Був він сирота. Його батько й мати померли, залишивши синові велике майно. Мав Миколай дуже добре серце і хотів допомогти всім довкола.Під покровом ночі Миколай брав на плечі мішок з харчами, грошима і одягом та йшов до осель бідняків. А там підкидав подарунки у вікна.
Дуже любив він дітей, тому вони найпершими отримували подарунки. Але не забував і про вдів, сиріт і інших нужденних.
Минули роки. Миколай став священником, а далі і єпископом. Всі шанували і любили його за доброту, за ласкавість і мудрість. А про діток він і далі не забував. Як тільки довідувався, що якась дитина в біді, зараз ішов до неї з потіхою й подарунками. Коли помер Миколай і його душа стала перед Господнім престолом, Господь спитав:
-Чого бажаєш, мій Миколаю, в нагороду за добре життя на землі?
- Нічого не бажаю, - відповів Миколай, - тільки дозволь мені, Боже, сходити час від часу з неба на землю й відвідувати дітей.
Усміхнувся ласкаво Господь і сказав:
- Знав я, яке буде твоє прохання. Щороку в день своїх іменин зможеш сходити на землю.
А на землі пам'ять про Миколая не завмерла. Всі пам'ятали про його добрі діла, про його святе життя, і тому Церква його святим назвала.
Та й на небі Миколай не сидить та відпочиває: він то подорожніх від хуртовини рятує, то пожежу допомагає гасити, то на морі шторм зупиняє. Допомагає людям, як може.
У ніч з 18 на 19 грудня в оселі, де живуть діти, нечутно приходить Миколай і так само нечутно кладе переважно під подушки, а іноді у черевички сплячої малечі жадані дарунки. І що характерно - саме ті дарунки, які собі намріяли слухняні хлопчики й дівчатка.
Взагалі-то напередодні чарівної ночі потрібно написати лист-прохання до святого, покласти записку на вікно і сподіватися на здійснення мрії: Чи то Ангел, чи то яка пташка той лист забере. І Миколай точно знатиме, чого від нього сподіваються. Але якщо малюк ще цілком не писемний, то святий і так здогадається. А що чекає неслухняних? Ну, таких в Україні геть мало. Якщо трапляються, то їм дістається різочка, але тоненька і не довга. А якщо мама й тато дуже попросять Миколая, то попри різочку святий все ж покладе бодай цукерку чи помаранчу. Хіба би дитина зовсім не вірила в чудо. Є ж пісенька для святого Миколая: «Ой, хто, хто Миколая любить, ой, хто, хто Миколаю служить, тому святий Миколай у всі часи помагай». Коли матуся закінчила розповідь, Софійка сонно посміхнулась і заснула.
А вранці прокинулась з гарним настроєм - їй наснився святий Миколай, який запитував, що подарувати цій маленькій красуні. Софійка попросила, крім улюблених цукерок, коника, на якому можна гойдатися.
Легенда про святого Миколая
Нічого не бракувало малому Миколі - ні гарної одежі, ні смачної їжі. Та він був сирота, бо рано вмерли тато й мама. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Часто виходив він на вулицю зі свого гарного будиночка і грався з дітьми. Це були діти вбогих батьків і жили в темних, глиняних хатах, спали на долівці і нерідко йшли голодні спати. Часто траплялось, що їх батько не заробив навіть на шматок хліба для них. Жалів їх Микола і не знав, як їм допомогти.
Був у Миколи старий учитель, що вчив його молитися, читати і писати. Одного разу читав він разом із учителем Св. Письмо. "Коли ти робиш добро, то нехай твоя правиця не відає, що робить лівиця..."
Микола замислився. -Як це розуміти? - спитав учителя.
Коли робиш добре іншому, то не треба про це нікому оповідати. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками.
Була пізня осінь. Микола знав, що багато діток його околиці сидять у голоді й холоді. Он родина старого Олександра. Мати лежить хвора, у Петруся нема постільців, а сьогодні вранці він бачив, як мала Софійка збирала на дорозі ломаччя, бо не було чим затопити в печі.
Ввечері Микола тихесенько, щоб слуги не бачили, побіг до комори, набрав у торбинку муки, налляв пляшечку олії, набрав повні кишені яблук та сухих слив, у дров'янику набрав кілька товстих полін, а у своїй скрині відшукав пару теплих панчіх та нові постільці. Все це склав у велику торбу і сховав під своє ліжко.
Коли прийшла йому пора йти спати, він попрощався зі своєю старою нянею Аникією та вдав, що засинає. Перехрестила Аникія Миколу, причинила двері та й пішла у свою кімнату. Тихесенько, як мишка, вислизнув Микола з ліжка. Накинув на себе кирею, взяв торбу з харчами і підійшов до хатини старого Олександра.
Пробрався до порога, положив торбинку та й побіг назад. Ніхто не побачив, як Микола повернувся. Всі спали. Вранці старий Олександр знайшов торбу коло свого порога і не міг натішитись дарунками. Хто це міг зробити і кому дякувати, не знав.
З того часу Микола часто робив такі дарунки бідним у своїй околиці. Люди молили Бога за невідомого, що допомагає їм, а ніхто не догадувався, що то був Микола. Миколині слуги стали помічати, що зникають харчі, одежа та паливо з комор і стали пильнувати Миколиного добра. Одного разу, коли Микола тільки навантажив торбу та вийшов зі свого подвір'я, старий слуга наздогнав його, бо думав, що то злодій. І так стало відомо, що вже кілька місяців хтось дає бідним дарунки.
Минули роки, виріс Микола, вивчився і не хотів зберігати свого майна. Віддав усе бідним людям, сам став священиком і скрізь чинив тільки добро. За це Господь дав йому силу творити ще більше і більше добра. Він лікував хворих, допомагав в'язням. Всі знали і любили Миколу, а коли він вмер, то причислили його до святих. З того часу всі згадують святого Миколу, свято його відносять до зимового місяця грудня та в честь його в цей день роблять дарунки і то роблять їх так, як колись Микола складав дарунки бідному Олександрові.
Дивиться з неба святий Микола на людей і серце його радіє, як і тоді, коли він ще жив на землі. Коли хтось хоче дістати подаруночок і своєю поведінкою заслужив на це, то може помолитись до святого Миколи, а він напевно послухає і передасть це прохання батькам чи друзям того, хто просить. А вони це, звичайно, виконають, але так, як і святий Микола, - покладуть даруночок, щоб ніхто не бачив. А десь далеко в небі у ту ніч ви почуєте срібні дзвіночки: на санчатах їде святий Микола і заглядає в кожне віконечко, чи не забули дати подарунки всім його любим діточкам! А як забули, то нагадує їхнім батькам. Але ніхто, ніхто не повинен бачити, як ці дарунки готуються.
Їдуть санчата поміж зірочками, переїжджають із хмарки на хмарку, дзвоники ніжно дзвонять, а старий місяць весело посміхається. Він знає, що в цю ніч всі мусять бути щасливі! І ті, що роблять подарунки, і ті, кому їх роблять.
Бо найбільше щастя в житті - це робити добро.
!!! Готуємося до мовної теми "Іменник"
ВАРІАНТ І
ВАРІАНТ ІІ
!!! До уроку позакласного читання!!!
Казка про святого Миколая
Був тихий зимовий вечір десь у середині грудня. На великому ліжку сиділи мама з маленькою дівчинкою Софійкою. Їй вже було шість рочків, і маленька дуже любила, коли матуся розповідала їй казочку. Та сьогодні мама розказувала не звичайну казку, а легенду про святого Миколая, адже через кілька днів свято і Миколай має принести Софійці подарунок, бо вона була дуже слухняною дівчинкою.
- Святий Миколай, - розпочала матуся, - захисник всіх подорожніх і дітей.
Давно-давно, жив хлопець Миколай. Був він сирота. Його батько й мати померли, залишивши синові велике майно. Мав Миколай дуже добре серце і хотів допомогти всім довкола.Під покровом ночі Миколай брав на плечі мішок з харчами, грошима і одягом та йшов до осель бідняків. А там підкидав подарунки у вікна.
Дуже любив він дітей, тому вони найпершими отримували подарунки. Але не забував і про вдів, сиріт і інших нужденних.
Минули роки. Миколай став священником, а далі і єпископом. Всі шанували і любили його за доброту, за ласкавість і мудрість. А про діток він і далі не забував. Як тільки довідувався, що якась дитина в біді, зараз ішов до неї з потіхою й подарунками. Коли помер Миколай і його душа стала перед Господнім престолом, Господь спитав:
-Чого бажаєш, мій Миколаю, в нагороду за добре життя на землі?
- Нічого не бажаю, - відповів Миколай, - тільки дозволь мені, Боже, сходити час від часу з неба на землю й відвідувати дітей.
Усміхнувся ласкаво Господь і сказав:
- Знав я, яке буде твоє прохання. Щороку в день своїх іменин зможеш сходити на землю.
А на землі пам'ять про Миколая не завмерла. Всі пам'ятали про його добрі діла, про його святе життя, і тому Церква його святим назвала.
Та й на небі Миколай не сидить та відпочиває: він то подорожніх від хуртовини рятує, то пожежу допомагає гасити, то на морі шторм зупиняє. Допомагає людям, як може.
У ніч з 18 на 19 грудня в оселі, де живуть діти, нечутно приходить Миколай і так само нечутно кладе переважно під подушки, а іноді у черевички сплячої малечі жадані дарунки. І що характерно - саме ті дарунки, які собі намріяли слухняні хлопчики й дівчатка.
Взагалі-то напередодні чарівної ночі потрібно написати лист-прохання до святого, покласти записку на вікно і сподіватися на здійснення мрії: Чи то Ангел, чи то яка пташка той лист забере. І Миколай точно знатиме, чого від нього сподіваються. Але якщо малюк ще цілком не писемний, то святий і так здогадається. А що чекає неслухняних? Ну, таких в Україні геть мало. Якщо трапляються, то їм дістається різочка, але тоненька і не довга. А якщо мама й тато дуже попросять Миколая, то попри різочку святий все ж покладе бодай цукерку чи помаранчу. Хіба би дитина зовсім не вірила в чудо. Є ж пісенька для святого Миколая: «Ой, хто, хто Миколая любить, ой, хто, хто Миколаю служить, тому святий Миколай у всі часи помагай». Коли матуся закінчила розповідь, Софійка сонно посміхнулась і заснула.
А вранці прокинулась з гарним настроєм - їй наснився святий Миколай, який запитував, що подарувати цій маленькій красуні. Софійка попросила, крім улюблених цукерок, коника, на якому можна гойдатися.
Легенда про святого Миколая
Нічого не бракувало малому Миколі - ні гарної одежі, ні смачної їжі. Та він був сирота, бо рано вмерли тато й мама. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Часто виходив він на вулицю зі свого гарного будиночка і грався з дітьми. Це були діти вбогих батьків і жили в темних, глиняних хатах, спали на долівці і нерідко йшли голодні спати. Часто траплялось, що їх батько не заробив навіть на шматок хліба для них. Жалів їх Микола і не знав, як їм допомогти.
Коли робиш добре іншому, то не треба про це нікому оповідати. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками.
Була пізня осінь. Микола знав, що багато діток його околиці сидять у голоді й холоді. Он родина старого Олександра. Мати лежить хвора, у Петруся нема постільців, а сьогодні вранці він бачив, як мала Софійка збирала на дорозі ломаччя, бо не було чим затопити в печі.
Ввечері Микола тихесенько, щоб слуги не бачили, побіг до комори, набрав у торбинку муки, налляв пляшечку олії, набрав повні кишені яблук та сухих слив, у дров'янику набрав кілька товстих полін, а у своїй скрині відшукав пару теплих панчіх та нові постільці. Все це склав у велику торбу і сховав під своє ліжко.
Коли прийшла йому пора йти спати, він попрощався зі своєю старою нянею Аникією та вдав, що засинає. Перехрестила Аникія Миколу, причинила двері та й пішла у свою кімнату. Тихесенько, як мишка, вислизнув Микола з ліжка. Накинув на себе кирею, взяв торбу з харчами і підійшов до хатини старого Олександра.
Пробрався до порога, положив торбинку та й побіг назад. Ніхто не побачив, як Микола повернувся. Всі спали. Вранці старий Олександр знайшов торбу коло свого порога і не міг натішитись дарунками. Хто це міг зробити і кому дякувати, не знав.
З того часу Микола часто робив такі дарунки бідним у своїй околиці. Люди молили Бога за невідомого, що допомагає їм, а ніхто не догадувався, що то був Микола. Миколині слуги стали помічати, що зникають харчі, одежа та паливо з комор і стали пильнувати Миколиного добра. Одного разу, коли Микола тільки навантажив торбу та вийшов зі свого подвір'я, старий слуга наздогнав його, бо думав, що то злодій. І так стало відомо, що вже кілька місяців хтось дає бідним дарунки.
Минули роки, виріс Микола, вивчився і не хотів зберігати свого майна. Віддав усе бідним людям, сам став священиком і скрізь чинив тільки добро. За це Господь дав йому силу творити ще більше і більше добра. Він лікував хворих, допомагав в'язням. Всі знали і любили Миколу, а коли він вмер, то причислили його до святих. З того часу всі згадують святого Миколу, свято його відносять до зимового місяця грудня та в честь його в цей день роблять дарунки і то роблять їх так, як колись Микола складав дарунки бідному Олександрові.
Дивиться з неба святий Микола на людей і серце його радіє, як і тоді, коли він ще жив на землі. Коли хтось хоче дістати подаруночок і своєю поведінкою заслужив на це, то може помолитись до святого Миколи, а він напевно послухає і передасть це прохання батькам чи друзям того, хто просить. А вони це, звичайно, виконають, але так, як і святий Микола, - покладуть даруночок, щоб ніхто не бачив. А десь далеко в небі у ту ніч ви почуєте срібні дзвіночки: на санчатах їде святий Микола і заглядає в кожне віконечко, чи не забули дати подарунки всім його любим діточкам! А як забули, то нагадує їхнім батькам. Але ніхто, ніхто не повинен бачити, як ці дарунки готуються.
Їдуть санчата поміж зірочками, переїжджають із хмарки на хмарку, дзвоники ніжно дзвонять, а старий місяць весело посміхається. Він знає, що в цю ніч всі мусять бути щасливі! І ті, що роблять подарунки, і ті, кому їх роблять.
Бо найбільше щастя в житті - це робити добро.
!!! Готуємося до мовної теми "Іменник"
Немає коментарів:
Дописати коментар