Тема: Микола Гоголь «Чудовий Дніпро»
Тема: Микола Гоголь «Чудовий Дніпро»
Мета: ознайомити з твором М. Гоголя «Чудовий Дніпро»,
удосконалювати вміння виразно і правильно читати прозові твори, розширити
словниковий запас, розвивати уміння сприймати і складати розповідь за картиною,
викликати в учнів захоплення красою опису величавої ріки, виховувати почуття
краси, любові до рідної землі, виховувати почуття національної гордості за святиню
України.
Обладнання: проектор, табличка з девізом, репродукції
картин А. Куїнджі "Місячна ніч на Дніпрі, М.Шавикин "Вечір на
Дніпрі", портрет М. В.Гоголя.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Девіз: Красиво читаємо,
Чітко відповідаємо,
Мову свою розвиваємо.
ІІ. Актуалізація набутого навчального досвіду
1.
Робота над чистомовкою
Знову осінь: «Синь
– синь – синь»
А синиця : «Дзінь – дінь – дінь»
Вітер з лісу: «Шу – шу – шу»
Всіх до сну заколишу.
2.
Вправи на
вдосконалення навичок читання
1)Читання
стовпчиків
Д Д І
Дн
Дн
Ін
Дні
Дні
Інг
Дніп
Дніс
Інгу
Дніпро
Дністер Інгул
-
Що це за слова?
2) Читання «Сходинок-слів»
С
|
О
|
М
|
|||
Ж
|
А
|
Б
|
А
|
||
О
|
К
|
У
|
Н
|
Ь
|
|
К
|
А
|
Р
|
А
|
С
|
Ь
|
-
Яка назва зайва?
– Де ми
зустрічаємо цих тварин?
3.
Перевірка
домашнього завдання
Конкурс «Найкращий читець віршів Т.Г. Шевченка»
4.
Відгадування
загадки
З північних сторін мандрую-випливаю,
Цілу Україну бачу-споглядаю, відвідую міста,
Що славні давниною., і Київ наш осяяний
Красою. Як Запоріжжя і Херсон пройду
У Чорне море шлях я свій веду. (Дніпро)
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
-
Величну річку
Дніпро з давних-давен вважали святинею українського народу. Її оспівували в
багатьох творах не тільки поети та письменники, а й художники. Одним із
оспівувачем величі Дніпра є Микола Гоголь. Отже, сьогодні на уроці, ми з вами прочитаємо
уривок «Чудовий Дніпро».
ІV. Підготовка до вивчення нового
матеріалу
1.
Робота над текстом.
Визначення типу тексту
-
Пригадайте, який
вірш про Дніпро ви читали раніше?
-
Хто його автор?
-
Яким ви побачили
Дніпро в цьому творі7
-
Прослухайте текст
про Дніпро. Визначте, цей текст науково-популярний, чи художній?
Дніпро – це найбільша річка України. Із загальної довжини
2201 кмтериторією України тече 981 км. Це третя за довжиною і площею басейну
ріка Європи. Крім того, Дніпро – найповноводніша ріка України. Верхня частина
Дніпра тече Білорусією і Росією. Майже 90 річок є його притоками. Серед них –
Десна, Прип’ять. Трубіж, Сула, Ворскла, Тетерів, Рось.
Початок нашої ріки – на Валдайській височині, а впадає
вона в Дніпровський лиман Чорного моря.
Древні греки називали Дніпро – Борисфеном. Давньогрецьке
слово Бо – рис фен має дослівний переклад «той, що тече з півночі»
Старослов’янська назва Дніпра – Славутич. Вчені
пов’язували її з назвою племені – слов’яни.
2.
Ознайомлення з
життям і творчістю Миколи Гоголя (виступи підготовлених учнів)
Микола Васильович Гоголь народився 20 березня (1 квітня) 1809 року містечку
Великі Сорочинці Миргородського уїзду Полтавської губернії в сім'ї поміщика
середнього достатку. У Гоголів було аж 400 кріпаків, більше 1000 десятин землі.
Предки письменника з боку батька були священиками.
Дитячі роки майбутній письменник проводив у Василівці, відвідував з батьками
й Диканьку, особливо часто Кибинці, де була велика бібліотека і домашній театр.
Микола Васильович вчився спочатку в Полтавському повітовому училищі, потім
брав приватні уроки у полтавського вчителя Гаврила Сорочинського, а в 1821 році
поступив у щойно засновану Ніжинську гімназію вищих наук. Вчився Гоголь
середнє, проте відзначався в гімназичному театрі.
Літературну славу принесла збірка "Вечори на хуторі поблизу
Диканьки".
V.
Опрацювання твору М. Гоголя « Чудовий Дніпро»
1.
Робота над
заголовком. Гра «Передбачення»
-
Яким може бути
текст – науковий чи художній?
2.
Читання твору
вчителем
-
Чи правильні ваші
припущення?
-
Який текст за метою
висловлювання? (опис) Що описується?
3.
Словникова робота
Широчінь
дзеркальний гуркотить
Ліс чудовий в’ється
Дніпро
прибережний ворухнеться
Шлях
блакитний плине
Образ
розкішний мчить
-
Читаємо «буксиром». Що об’єднує групи слів?
Пояснення значень словосполучень:
Ані ворухнеться, ані загуркотить; велична широчінь;
дзеркальний шлях, по зеленому світу; холод скляних вод; яскраво відбитися у
водах.
4.Читання твору учнями
– Яка погода зображена в описі?
5. Аналіз змісту прочитаного ( з елементами вибіркового
читання).
- Яким зображено Дніпро у тиху погоду? Як поводиться він
погожої днини? Зачитайте
- Що любить дивитися у скляні води Дніпра?
- Чому в середину Дніпра може дивитися лише сонце і
блакитне небо?
- Яким побачив Дніпро М. В.Гоголь? Поміркуйте з яким
почуттям писав він цей твір?
- Виберіть слова, які характеризують Дніпро за ознакою.
(Чудовий, повні води, велична широчінь, увесь вилитий він із скла, блакитний
дзеркальний шлях, без кінця в довжину, без міри в ширину, холод скляних вод,
розкішний)
- Які слова характеризують річку за дією? (Вільно і
плавно мчить, ані ворухнеться, ані загуркотить, іде чи не йде, плине і в'ється)
- Знайдіть у тексті слова вжиті у переносному значенні.
6. Мовно-логічне завдання.
- З'єднавши слова першої колонки («Словникова робота») із прикметниками з
другої колонки, утворіть словосполучення.
- Які іменники не мають пари? Знайдіть у тексті
відповідні прикметники. (Світлий образ, велична широчінь)
7. Виразне читання опису.
8. Демонстрація картин відомих художників
(слайди на екрані)
А. Куїнджі "Місячна ніч на Дніпрі"
Д. М.Шавикин "Вечір на Дніпрі"
Завдання для
класу:
- Уважно роздивіться репродукції картин.
- Які слова, речення з тексту М. Гоголя підходять до цих
картин.
VІ. Підсумок уроку
-
З яким твором
познайомились?
-
Хто автор твору?
-
Що нового
дізнались?
-
Чого навчились на
уроці?
VІІ. Домашнє завдання
С. 38, виразно і правильно читати, скласти текст-опис до
ілюстрації в підручнику с. 38
Тема: Тарас Шевченко «Встала й весна…» (напам’ять), «Реве та стогне Дніпр широкий..»
Мета: продовжити знайомити учнів із життям і творчістю
Т.Г. Шевченка, вдосконалювати вміння виразного читання поезій, збагачувати словниковий запас, розвивати
увагу, пам’ять, зв’язне мовлення, формувати бачення прекрасного навколо себе, виховувати інтерес до творчості Т.Г. Шевченка як до видатного діяча
української культури та любов до рідного краю.
Хід уроку
І. Оргмомент
Знай дитино, що земля ця
І все, що нам треба, -
І вода, і гай, і поле, -
Все нам дане з неба.
Сині гори, темні бори
І левади гожі.
Весь прекрасний край нам рідний –
Все це дари Божі.
ІІ. Актуалізація набутого навчального досвіду.
1.
Вправи на розвиток
швидкості читання
1)
Вправа «Знайди два однакових слова»
Каркас, карась, карат, карниз, карниз, карта.
Катер, кратер, катет, катет, катіон, катод, каток.
2)
Вправа «Здогадайся, що за слово?»
Ш_ВЧ_НК_
К_БЗ_Р КР_П_К Ч_М_К
(Кобзар – співець, який грає на кобзі)
2.
Перевірка
домашнього завдання
1)
Читання уривку Б.
Лепкого «Про життя і твори Тараса Шевченка»
2)
Відповіді на
питання
-
Де народився
Шевченко?
-
Ким був тато
Тараса?
-
Ким був дідусь?
-
Кого найбільше
любив поет?
-
Ким був Шевченко до
того, як почав вчитися на художника?
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
-
Сьогодні на уроці
ми з вами продовжимо знайомитись з життям та творчістю видатного поета Тараса
Григоровича Шевченка.
ІV. Перегляд презентації про життя і творчість поета
V. Опрацювання вірша Т.Г. Шевченка «Встала й весна…»
1. Виразне читання вчителем
2. Перевірка первинного сприймання.
- Які слова допомогли уявити весну?
- Як змінила весна землю?
3. Словникова робота
Ряст – трав’яниста рослина, що цвіте навесні білими,
червонуватими або фіолетовими квітами.
Показ фотографій рясту, соловейка, жайворонка, ясеня,
верби, барвінку, для кращого уявлення дітей картини природи.
4.Самостійне
читання вірша учнями.
5.Читання хором
6.Читання «Буксиром»
7.Читання «Незнайком»
8. Аналіз твору з елементами вибіркового читання.
- Чому земля була ще сонна?
- Як весна змінила сонну землю?
- Що роблять соловейко і жайворонок?
- прочитайте, хто радо зустрічає землю убрану весною.
Які малюнки ви намалювали б до вірша.
9. Робота в парах.
Стараючись не підглядати спробуйте розказати один одному
вірш.
VІ. Робота над віршем «Реве та стогне Дніпр широкий»
1.
Прослуховування
пісні «Реве та стогне Дніпр широкий..»
-
Як звучить музика?
-
Яка вона за
характером?
-
Який настрій вона
вам навіяла?
2.
Виразне читання
вчителем
3.
Перевірка
первинного сприймання.
4.
Словникова робота
Додолу – до землі
Де-де – ледве
Сичі – сови
5.
Самостійне читання
вірша учнями.
6.
Читання «ланцюжком»
7.
Робота над образами
твору
-
Зачитайте І строфу
вірша. Які образи присутні? ( Дніпро, вітер, верба, хвилі)
-
Зачитайте ІІ строфу
вірша. Які образи присутні? (Місяць, хмари)
-
Зачитайте ІІІ
строфу вірша. Які образи ми можемо побачити? А які почути?
-
- Які кольори
передають настрій твору?
8.
Читання «Дикторами»
9.
Конкурс читців
10.
Складання сенкану.
(робота в групах)
Дніпро Дніпро
Чудовий, довгий. Широкий, красивий.
Хлюпоче, в'ється, мчить. Реве, тече, стогне.
Дніпро -
святиня України. Дніпро - символ України.
Гордість.
Святиня.
VІ. Підсумок уроку
Вправа «Віночок»
Я вплітаю листочок, на уроці мені було цікаво.
А я навчився …
Я дізнався …
Молодці, я вашою роботою на уроці задоволена.
Всі були активні, дисципліновані, уважні.
VІІ. Домашнє завдання
С. 35 - 36, виразно і правильно читати, вивчити напам’ять
вірш «Встала й весна…»
Тема: Життя і творчість Т.Г. Шевченка. Б.
Лепкий «Про життя і твори Тараса Шевченка»
Мета: ознайомити учнів
із життям і творчістю Т.Г. Шевченка, розвивати навички читання прозових творів,
збагачувати словниковий запас, розвивати увагу, пам’ять, зв’язне мовлення,
виховувати повагу і гордість за українську поезію.
Хід уроку
І. Оргмомент
Створення емоційного фону уроку
Доброго ранку!
Доброго дня!
Доброго вечора – нині й щодня!
Щоб сумувати не було потреби!
Хай буде все на землі, так як треба.
Сонце – як сонце, літо -
як літо,
Дощик – як дощик, діти – як діти!
Кожному дому я щастя бажаю.
Маку – цвітіння, Житу – врожаю,
Небові - миру,
голубу – неба,
Кожній дитині –
всього, що треба,
Хай усміхаються діти щодня.
Доброго ранку! Доброго дня!
Пролунав уже дзвінок, починаємо урок. Працюйте
наполегливо, швидко, старанно, щоб жодну хвилинку не втратити марно.
ІІ. Актуалізація
набутого начального досвіду
1. Вправа на
постановку дихання
Уяви торт із запаленими свічками. Свічок стільки, скільки
тобі років. Зроби глибокий вдих, затримай дихання. Плавно видихаючи, погаси всі
свічки відразу. А тепер «погаси кожну свічку, перериваючи дихання.
2. Вправи на
розвиток швидкості читання
1)Вправа «Розчиталочка»
Мра амр рма
Мно унм мти
Нка анк кна
нпо ужн нпі
2) Читання анаграм.
ОНРАГМО (агроном) НЕНІЖРЕ
(інженер)
ІКЛАР (лікар) ІЛСНКИ
(лісник)
ЕПРКА (пекар) УЛМЯР
(муляр)
ВАДПЕРОЦЬ
(продавець) ТУНЕСДТ
(студент)
ЕЧУНЬ (учень) ЕКВАЦЬР
(кравець)
- До слова «лісник» доберіть спільнокореневі слова.
3. Вправи на
інтонування
Читай бадьоро, здивовано.
На землю осінь вже сідає.
Додолу листячко летить.
Гніздо лелече опустіло
Тепер у ньому хмара спить.
4.Гра «Утвори слова»
ЧУМАКУВАТИ (мак, вата, кава, кат, кут, кум, чумак)
5.Перевірка домашнього завдання
Читання оповідання В.О. Сухомлинського «Краса, натхнення,
радість і таємниця» .
Відповіді на питання до тексту.
Зачитування ессе
на тему « Що для мене краса, натхнення і таємниця?».
ІІІ Мотивація
навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
Розшифруйте
РАСЧЕН ШЕВКО ТА (Тарас Шевченко)
-
Що вам говорить це
ім’я?
ІV. Ознайомлення з
життям і творчістю Т.Г. Шевченка
1.
Ознайомлення з
інформацією про Т.Г. Шевченка
Читання інформації с. 34. Гра «Рибки»
-
Скільки років
Шевченко був кріпаком?
-
Скільки років
прожив?
-
Скільки був на
заслання?
-
Що вважають
святинею нашого народу?
2.
Виступи
підготовлених учнів про життя Т.Г. Шевченка
·
У 1838 р. (24 роки)
Брюлов продає картину за 2 500 рублів і викупає Т. Шевченка, він починає
вчитись в Академії мистецтва.
·
Основна освіта
тривала лише 2 роки. Її він здобув у церковно-прихожанській школі.
·
З сім’єю прожив
лише 14 років.
·
Батьки кріпаки у
Енгельгардта, дід швець.
·
Найбільше він любив
старшу сестру Катерину, яка була йому і за маму, і за няньку.
·
Другий у родині
серед дітей. Йому було 9 років, як померла мати. Прийшла в дім мачуха.
·
Він дуже любив
малювати, малював де тільки приходилось.
V.
Робота над уривком тексту Б. Лепкого «Життя і твори Т. Шевченка»
1.Читання твору вчителем
-
Які нові відомості
ви дізнались про Т.Г. Шевченка?
2.Словникова робота
доводилося
стельмахував
чумакувати
минувшини
гайдамака
письменний
-
Знайдіть і
зачитайте у підручнику пояснення слів
«стельмахувати», «гайдамака», «чумакувати».
Стельмахував – той, хто займався стельмахуванням.
Стельмах - майстер, який робить вози, сани, колеса і т. ін.
Гайдамака - (від
тур. haydamak — бродник, кочівник, розбійник) — самоназва народних повстанців
на Правобережній Україні, що залишалася до кінця XVIII століття під владою Речі
Посполитої.
Чумакувати - займатися чумацтвом,
бути чумаком. Чумак - особа, що займалася торговельно-візницьким промислом.
3.
Самостійне читання
твору учнями
- Приготуйте розповідь про родину
Тараса.
4. Читання твору «ланцюжком»
5. Аналіз
твору з елементами вибіркового читання
- Що ви дізнались про родину Тараса
Шевченка?
- Яким залишився в пам’яті Тараса образ матері? Прочитайте.
- Як Тарас подякував дідусеві за його розповіді козачі?
- Чому одну із поем він назвав «Катерина»?
- Що ви запам’ятали про подальше життя Т. Г. Шевченка?
6. Читання твору з завданням.
- Перечитайте твір, знайдіть в ньому речення з однорідними членами речення
, поясніть розділові знаки.
7. Гра
«Секундомер»
8. Гра «Сіла
бджілка …»
VІ. Підсумок уроку
Вправа
«Віночок»
Я вплітаю листочок, на уроці мені було цікаво.
А я навчився …
Я дізнався …
Молодці, я вашою роботою на уроці задоволена.
Всі були активні, дисципліновані, уважні.
VІІ. Домашнє завдання
С. 34 – 35, виразно і правильно читати, відповідати на питання
Тема:
Закріплення й
узагальнення
знань про прикметник
Мета: закріплювати вміння учнів розрізняти прикметники серед
інших частин мови; вміння визначати число і рід прикметників; виконувати розбір
прикметника як частини мови; добирати прикметники для повної характеристики
предметів;добирати прикметники – антоніми та прикметники – синоніми;
збагачувати словниковий запас учнів; розвивати пам'ять, увагу,
аналітико-синтетичні вміння учнів; виховувати любов до природи через музику,
поезію, живопис.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Мов на крилах диво-птиці,
На великій колісниці,
Світлоока, світлолиця
Мчить краса Весна-дівиця.
Вся вона як та царівна,
Пишна, ґречна і чарівна,
Мов та річечка ступає,
Всіх - усіх теплом вітає.
-
Якими словами поет описує Весну – дівицю?
-
Вступила
в права велика пробудниця всього живого – давньоукраїнська богиня Весни Леля.
Весна – ранок року. Щоб зуміти побачити і почути Весну,
потрібно неодмінно бути уважним, спостережливим і допитливим.
ІІ. Мотивація навчальної
діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.
1.
Повідомлення теми і мети уроку
-
Сьогодні
у нас святковий весняний урок. Ми подорожуватимемо володіннями Прикметника до
Весни. Під час нашого уроку ми повторимо і поглибимо відомості про прикметник.
Ці знання нам будуть потрібні не тільки протягом сьогоднішньої подорожі, а й у
подальшому житті.
-
Отже,
тема нашого уроку «Закріплення й узагальнення знань про прикметник».
2.
Емоційне налаштування
на роботу
Привітання журавля
Я пробуджую поля,
Небеса і ручаї
Та заквітчую гаї,
І усякий мене зна…
Відгадали? Я … (Весна)
ІІІ. Каліграфічна хвилинка
В в В в вв ве ес сн на весна
1.
Бесіда
– Яка орфограма є у слові весна? (ненаголошені голосні)
-
Як
перевірити?
2.
Повторення правил про перевірку ненаголошених голосних
-
Як
розумієте це слово? Що таке Весна?
Ø
Довідкове бюро
Звернімося до тлумачного словника. Весна – це пора року,
що настає після зими. Слово «весна» утворено від слова «весантас», що в
перекладі означає « ясний день».
-
Визначити
весняні місяці вам допоможуть ребуси.
(Квітень, березень, травень)
Розмістіть назви місяців правильно.
3.
Запис прислів’я у зошит (під диктовку вчителя)
Сухий березень, теплий квітень, мокрий травень –
буде хліба врожай.
-
Які
слова в прислів’ї допомогли дати ознаку кожному місяцеві? Підкресліть їх. Яка
це частина мови?
- Що вам відомо про прикметник?
V.
Закріплення вивченого про прикметник
1. Повторення теоретичних
відомостей про прикметник (за таблицею)
•Прикметник
•Ознака
предмета
•Який? Яка? Яке? Які?
•Число
•однина
•множина
•Рід
•Чоловічий
•Жіночий
•Середній
•Відмінки
•Н.,
Р., Д., Зн.,
Ор.,
М.
Практичне завдання
Розбір прикметника як частини мови. Запис речення у зошиті.
Ø
Розбір
прикметника як частини мови
1. Аналізоване
слово
2. Від якого
слова в реченні залежить?
3. На яке
питання відповідає?
4. До якої
частини мови належить?
5. Число
6. Рід ( в однині)
7. Яким є
членом речення?
Весняний день
рік годує.
_ Підкресліть підмет і присудок та другорядні члени
речення. Розберіть прикметник
як частину мови.
3.
Завдання Прикметника
Робота в зошиті за варіантами.
·
Завдання:
прочитайте вірш і визначте, слів якої частини мови у ньому найбільше.
… це частина мови,
Без неї нам не обійтись,
Ти вслухайсь в слово пречудове,
йому як другові всміхнись.
Земля - ласкава,
люба, рідна,
А сонце – лагідне, погідне,
Життя прекрасне, золоте.
А очі в мами – добрі, ніжні.
А голос – чистий і дзвінкий,
А руки – теплі і надійні,
А погляд - сонячний , ясний.
Квітки у полі – білі, сині,
Червоні, жовті, голубі.
Хмаринки в небі – бистрокрилі,
Весняні, літні, зимові.
Усі ознаки називає
… як частина мови.
І жодної не обминають
Слова ці, справді , пречудові.
-
Слів
якої частини мови найбільше у вірші? (прикметників)
4.
Робота за варіантами
Робота триває впродовж 3 хвилин.
І варіант. Виписати прикметники в однині.
ІІ варіант. Виписати прикметники у множині.
Перевірка.
І варіант. Зачитайте прикметники в однині. Що ми ще можемо сказати
про ці прикметники?
-
Назвіть
прикметники, що вжито у формі чоловічого роду. На яке питання відповідають Які
мають закінчення?
ІІ варіант.
Зачитайте записані прикметники у множині. На яке
запитання відповідають? Яке мають закінчення?
-
Ви
добре виконали завдання. Умієте розрізняти прикметники серед інших частин мови,
розрізняти їх за числами, а в однині і за родами.
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
5. Повторення вивченого про прикметники – синоніми, прикметники
– антоніми.
І група – дібрати антоніми
ІІ група – дібрати синоніми
ІІІ група – робота на картках
Робота в групах.
І
група
Холодний
– ;
широкий – ;
білий – ;
м'який – ;
великий – ;
товстий – ;
новий – ;
глибокий -
ІІ група
Замурзаний –
Хоробрий –
Прекрасний –
Жовтогарячий –
Смачний –
ІІІ
група
Маленька
праця, краще за велике безділля.
Ранні пташки
росу п’ють, а пізні сльози ллють.
Ранній
пізньому не кланяється.
Перевірка виконання завдання
І
група
Холодний –
гарячий;
Широкий –
вузький;
Білий –
чорний;
М’який
– твердий;
Великий –
малий;
Товстий –
тонкий;
Новий –
старий;
Глибокий –
мілкий.
ІІ
група
Замурзаний (
брудний, заяложений, засмальцьований).
Хоробрий (
сміливий, безстрашний, відважний).
Прекрасний (
пречудовий, прегарний, чарівний).
Жовтогарячий (
оранжевий, помаранчевий).
Смачний (
смаковитий, добрий, лакомий).
ІІІ
група
Ранні – пізні
Маленька –
велике
Ранній –
пізньому
6.
Гра «Відгадай квітку за кольором»
-
Пограймо
в гру! Я називатиму колір, а ви – квіти
такого кольору.
Білий – підсніжник, конвалія, нарцис.
Жовтий – кульбабка, мати – й- мачуха.
Синьо-блакитний – барвінок, пролісок, сон-трава.
Червоний – троянда, тюльпан.
Фіолетовий – фіалка, ряст.
7. Творча робота. Робота в групах.
І
група. Доповніть текст
прикметниками з довідки.
Лісова галявина. Одиноко стоїть …. Берізка. Над берізкою
віє …вітер. Він розчісує її …коси.
Слова для довідки : ніжна, теплий, довгі, зелені.
ІІ
група. Опис синички за
планом.
1. Чи
являється даний птах перелітнім чи осілим?
2. Яким є за
розміром птах?
3. Які в
нього голівка, спинка?
4. Які
крила?
5. Який
дзьоб?
6. Які
кігтики?
7. Який хвостик?
8. Яку
користь приносить пташка?
ІІІ група. Доповніть вірш прикметниками.
Додайте до вірша прикметники, що означають назви
кольорів.
Кольорові
сни
Кожній квітці навесні
Сняться кольорові сни,
Кульбабі сняться золоті
Тюльпанові ….
І дуже – дуже голубі –
Дзвіночку лісовому.
Бузку … сняться сни,
Волошці - …,
Ромашці – срібні від роси,
Фіалці - ….
Перевірка
виконання завдання
VI.
Підсумок уроку
Яку частину мови ви вивчали на ypoках?
На що вказує прикметник?
Від якого слова в реченні залежить прикметник?
На які питання відповідає?
Яким є членом речення?
VII. Домашнє завдання
І група. Скласти і записати 5 речень з прикметниками.
ІІ група. Записати 5 приказок, підкреслити прикметники. Записати парами прикметники –
антоніми.
ІІІ група. Записати вірш про весну. Підкреслити прикметники. Визначити число і рід прикметників.
Наш урок хочу закінчити такими словами.
Так весною світ чарівний
Ти з прикметником вивчай,
Він веселий, тихий, дивний –
Вчися і спостерігай.
Ось і уроку
кінець!
Хто працював, той молодець,
Всі дружні й активні були увесь час,
Хороші оцінки чекають на вас.
( на сторінці "Презентації" пропоную прегелянути презентацію до даної теми)
Тема: Гори. Карпатські
Мета. Продовжити формування поняття "гори"; розкрити залежність природи від їхньої висоти; ознайомити з характерними особливостями Карпатських гір: географічним положенням, кліматом, рослинним і тваринним світом, корисними копалинами, працею людей. Розвивати мислення, спостережливість, уяву, увагу, правильні уявлення про навколишній світ. Виховувати любов до Батьківщини, бережне ставлення до природи.
Обладнання. Фізична карта України, фотографії із зображенням Карпатських гір, ілюстрації рослин і тварин, диск із показом презентації Українських Карпат
Хід уроку.
І. Привітання
Доброго ранку, Україно моя.Доброго ранку рідна земля.
Доброго ранку люди Землі.
Доброго ранку шановні вчителі.
ІІ. Підсумки фенологічних спостережень.
Вчитель.Надаю слово синоптику.
Учень.
Синоптики вітають всіх, кого цікавить, якою буде погода сьогодні і повідомляють.
У центральних областях України, а саме у м. Знам’янка
температура повітря -
вітер -
небо-
опади -
Вчитель.
- А що нам підказує народний календар?Щиро дякую за повідомлення. Погода сприятлива. Отже, подаруйте один одному усмішку, всім гарного настрою і добрих корисних справ.
ІІІ Перевірка домашнього завдання. . Актуалізація знань, умінь і навичок учнів.
- Яку тему ми вивчаємо?
- Які природні зони ми вивчили?
1. Інтерактивна вправа "Закінчи речення"
1) Південний берег Криму знаходиться ................. (на півдні нашої країни, саме слово «південний» говорить про це).2) Кримські гори захищають Південний берег Криму від........ (північних холодних вітрів).
3). Зима тут ...... ( тепла і коротка) .
4). Літо ......... (вдвічі довше – і жарке, й спекотне.)
5) Вода має чудову властивість: .................(повільно нагрівається й повільно віддає тепло.)
6). У лісах ростуть рослини: .............(каштан, бук, пухнастий дуб, кримська сосна, суничне дерево, а із трав'янистих рослин – шафран, підсніжник.)
7). У парках, на вулицях міста вирощують вічнозелені рослини:........... (кипариси, магнолії, пальми).
8). Ботанічний сад Криму називається .........( Нікітський )
9). Дивовижний є світ комах Криму - це..........(цикади, хижак богомол, жук-олень, вусач альпійський, турун й «мертва голова».)
6) . Дуже цікавими є морські жителі: ..................( медузи, краби, дивовижні рибки, морські коники, дельфіни. )
7) Крим називають здравницею, тому що ..........(тут побудовані санаторії та будинки відпочинку, куди приїжджають тисячі людей на відпочинок, лікування та оздоровлення).
2. Заочна екскурсія містами Південного берега Криму
Деякі учні нашого класу отримали домашнє завдання : підготувати заочну екскурсію містами Південного берега Криму.1 учень. Алушта (фото на комп'ютері)
Надзвичайно цікаві назви міст Криму. Алушта, наприклад, виникла на місці давньогрецького укріплення Алустон, збудованого у шостому столітті.
2 учень Феодосія (фото)
це колишнє грецьке поселення, в перекладі з грецького означає "земля. дарована Богом. Місто дістало цю назву завдяки вигідному розташуванню та родючим землям.
3 учень. Євпаторія (фото)
названа на честь понтійського царя Мітрідата Євпатора, який володів частиною півострова.
3. Розгадування кросворду
Перед нами фізична карта України. На ній назви численних міст, річок, височин. Все це - наш рідний край, що зветься Україною. Краса нашої рідної Батьківщини давала і дає натхнення поетам, композиторам, художникам, які оспівували її у своїх творах, полотнах. Куди б не поїхали ми, скрізь приваблює і зачаровує нас природа своєю неповторною красою. Багато захоплених відгуків заслужила природа одного із куточків нашої країни, куди ми з вами сьогодні відправляємось в якості дослідників і туристів. А куди саме помандруємо, вам допоможе дізнатися кросворд.І. Розгадування кросворда.
1. Які гори впливають на погоду Південного берега Криму? (Кримські).
2. Ділянка земної поверхні, високо піднята над рівниною. (Гора).
3. Невеликі підвищення на рівнинах. (Горби).
4. Нижня частина гори. (Підніжжя).
5. Верхня частина гори. (Вершина).
6. Місця відпочинку, яких багато в Криму. (Курорти).
7. Великі заглибини з крутими схилами. (Яри).
- Так куди буде наша подорож?
IV. Повідомлення теми і мети.
- Сьогодні ми здійснимо подорож до Карпат. Карпатські гори, які знаходяться в Україні, називають Українськими Карпатами. Отже, ми побуваємо на найвищій вершині Карпатських гір, вивчимо рослинність Українських Карпат, дізнаємось про тваринний світ, а також про працю людей, їх відпочинок. Ви дізнаєтесь багато нового і цікавого, невідомого ще вам.V. Надання необхідної інформації.
1. Практична робота.
Розгляньте карту України. Знайдіть Карпатські гори. Визначіть, у якій частині України вони знаходяться. Покажіть їх на карті. Позначте їх місцезнаходження на своїх контурних картах. Яка найвища вершина? Назвіть її висоту. (гора Говерла, 2061м).(Показ на комп’ютері: Українські Карпати)
2. Робота з підручником.
- Розгляньте схематичний малюнок гори, поданий у підручнику (с.131).(Показ на комп’ютері схеми гори)- Давайте простежимо: як змінюється рослинність від її підніжжя до вершини?
а) Вирішення проблемної ситуації.
- Поміркуйте, чому так відбувається. Висловіть свою думку, чи змінюється
тваринний світ від підніжжя до вершини? Чому?
б) Читання статті у підручнику "Гори".
- Ми можемо в цьому переконатися, прочитавши наукову статтю, що у вашому
підручнику (с. 130-131).
в) Висновок. Відповіді на запитання.
- Як змінюється t повітря залежно від висоти?(Довідка вчителя: на кожні 1000м температура повітря знижується на 6 градусів)
- Чому влітку біля підніжжя гір спекотно, а на високих вершинах лежить сніг?
- Чому що вище піднімаєшся в гори, то рослинність стає біднішою?
3. Виступ «дослідників».
І дослідник. Назва Карпатських гір підходить від слов'янського "харбат", тобто "хребет". Українські Карпати - гори, середні за висотою. Утворені кількома гірськими хребтами. А між ними розкинулися мальовничі долини.ІІ дослідник. Клімат Карпат теплий і вологий. Карпатські гори - це місце в Україні, де випадає найбільше опадів: дощів - навесні і влітку, снігу - взимку. Весною сніг довго лежить на вершинах гір, але з часом тане під променями сонця. Після дощів і танення снігу вода потоками збігає з гір у долини й часто спричиняє повені. З гір тече безліч струмків і річок. Карпати - місце в Україні, де найбільше річок. Серед них Дністер, Тиса, Прут, Черемош. Вони багатоводні й використовуються для водопостачання, виробництва електроенергії.
ІІІ дослідник. Карпати слугують бар’єром для холодних повітряних мас, тому в Закарпатті вирощують персики, виноград і приходить рання весна.
4. Заповнення таблиці «Погода в різні пори року» з використанням статті підручника. Робота в парах
ВеснаЛіто
Осінь
Зима
5. Рослини Карпатських гір. Виступ «науковців».
І науковець. Карпати - місце в Україні, де найбільше лісів. 20% всіх лісів зосереджено саме в Карпатах. Тому їх і називають "лісистими" і "зеленими". Характерна риса Карпат - м'якість. Плавні контури хребтів, м'які відтінки зелені гірських схилів, вкритих лісами майже до самих вершин і оповитих блакитним серпанком.ІІ науковець. Ми з вами говорили про те, що рослинність в горах змінюється від підніжжя до вершини. Тому біля підніжжя росте листяний ліс, в якому є дуби, граби, бук, липи, клени, ясени, вільха. Вище - мішаний ліс. В ньому вже з'являються і хвойні дерева: ялиці, ялини європейські (смереки). Тут можна зустріти кущі малини, ожини, шипшини, ліщини, багато лікарських рослин, грибів. Ще вище -ліс стає хвойним. У ньому ростуть смереки, ялиці, модрини. Хвойні ліси змінюються чагарниками, а за ними розкинулися гірські луки - полонини. Вони вкриті різними трав'янистими рослинами.
Клімат тут холодний. Не кожна рослина може вижити. Але пристосувалися до її умов чорниця, брусниця, оситняк, осока, біловус.
Вчитель. – Як ви вважаєте, як люди можуть використовувати ліси?
- Зараз ліси Карпат знаходяться під охороною. Після вирубки дерев, почастішали повені.
- Чи є в нашій місцевості ліс? (Пн. частина міста, Чорний ліс)(Показ вчителем на карті України протяжність Чорного лісу)
Фізкультхвилинка.
Ми мандруєм, ми мандруєм, Україною крокуєм.Ось побачили Карпати:
Як вершину нам дістати?
Заглядаємо в озерця -
Не торкнутися нам дна!
Так ми довго, довго йшли,
Поки на Говерлу не прийшли.
5. Робота в групах.
(Перегляд на комп’ютері: Тварини Карпатських гір)- А тепер ви попрацюєте в якості дослідників.
Опрацюйте самостійно статтю "Тварини Карпат", зверніть увагу на назви тварин, що мешкають в Карпатах. Об'єднайтесь в групи, обговоріть отриману інформацію і дайте відповіді на запитання. Свою відповідь будете супроводжувати ілюстраціями із зображенням тварин. Оберіть секретаря, доповідача.
(І група. Виписати і назвати звірів і птахів, що мешкають в Карпатах.
II група. Виписати і назвати плазунів, земноводних риб, що мешкають на цій
території.)
Перевірка роботи груп.( з використанням ілюстрацій)
6. Заселення гір тваринами
- У вас на партах лежать ілюстрації з тваринами, це тварини, які проживають на території Карпат. Давайте заселемо їх.7. Продовження надавання необхідної інформації.
- Подивіться ще раз на карту. Що не за позначки? (умовні знаки - корисні копалини).- Карпати багаті на корисні копалини. Що тут добувають? (Нафту, газ, озокерит, буре вугілля, кухонну сіль, мармур, ртуті,).
Людина значно змінила природне середовище Карпат. Широко використовуються природні ресурси. Через Карпати проходять залізниці, автомагістралі, нафто і газопроводи, лінії електропередач і зв'язку з зарубіжними країнами.
Населення займається вівчарством, землеробством,скотарством, виноградарством, садівництвом, розвинута деревообробна промисловість. (Ілюстрація на комп’ютері)
У будь-яку пору року Карпатські гори приваблюють туристів. В місцях виходу цілющих мінеральних вод створені санаторії, де щорічно оздоровлюються десятким тисяч людей. Іван Франко дуже любив гори. В 1884 році він особисто вів першу туристичну групу студентської молоді. У своєму творі «Борислав сміється» він розповідає про тяжку працю шахтарів. Як співав Володимир Висоцький "лучше гор могут быть только горы, на которых еще не бывал».
- Чому ж так сильно приваблюють туристів Карпати. Хочете дізнатися? Адже ми
з вами теж можемо стати туристами. Сядьте рівно, будьте уважними, ми знову
повертаємося в гори.
8. Перегляд слайд-фільму. Презентація.
- Діти, підніміть руки, кому сподобалось побачене і хто хоче побувати серед цієї краси.- Що ж приваблює туристів на вашу думку?
(Гірське чисте повітря, цілющі води, краса навколишнього світу).
9. Розповідь вчителя (продовження).
Фауна і флора України - національне багатство, наші безцінні скарби. Багато уваги приділяється зараз питанням охорони та поновлення фауни і флори. Деякі тварини і рослини вже занесені в Червону книгу. Серед них саламандра плямиста, тритон карпатський, ропуха зелена, полоз лісовий, мідянка звичайна, айстра альпійська, едельвейс, сосна європейська кедрова. (Показ ілюстрацій). І цей список можна продовжити. У 1968 році створено Карпатський державний заповідник. Карпатський природний національний парк. Крім них є Джурджинський, Свидовецький, Брадульський, Кузийський заказники, заказники Синевірське озеро, Служниця.8. Повідомлення учнів.
Вчитель. Рідкісна зникаюча рослина "зірка полонини", білотка альпійська або едельвейс. Про нього послухайте легенду.а) Легенда про едельвейс (учень). Ілюстрація на комп’ютері
Вчитель. Тільки в трьох пунктах Карпат на полонинах та низинних вологих луках росте ця рідкісна зникаюча рослина, міф про яку ви зараз почуєте - це нарцис вузьколистий.
б) Міф про нарцис вузьколистий (учень). Ілюстрація на комп’ютері
VI. Узагальнення і систематизація знань учнів. (Рефлексія).
І стадія.
Тестування.
1. Гори, розташовані на заході України: а) Карпатські б) Кримські в) Уральські
2. За висотою Карпати є:
а) низькими 6)середніми в) високими.
3. Найвища вершина Карпатських гір:
а) г.Джомолунгма б) г.Роман-Кош в)г.Говерла
4. Висота г.Говерли:
а) 2061 м б) 1000м в) 5061 м
5. Які річки течуть у Карпатах:
а) Десна, Івотка б) Дністер, Тиса в) Дніпро, Сейм
6. Яку течію мають річки Карпат:
а) швидку, бурхливу б) спокійну, повільну
7.Озеро в Карпатах:
а) Синевір б) Світязь в) Турське
8.Як називається рівнина в Карпатах:
а) яйла б) пасовища в) полонина
9.Які рослини ростуть в Карпатах:
а) смерека, бук, модрина б) суничне дерево, троянди
10.Які рослини Карпат занесені до Червоної книги:
а) малина, ожина б) нарцис вузьколистий, едельвейс, в) клен, липа
11. Тільки в Карпатських лісах мешкає:
а) орел б) білка карпатська в) заєць
12. До Червоної книги занесений:
а) тритон карпатський б) їжак в) гриф
Перевірка: 1-а; 2-б; 3-в; 4-а; 5-б; 6-а; 7-а; 8-в; 9-а; 10-б; 11-б; 12-а.
II стадія.
Наша заочна подорож закінчується. А по яких горах ми подорожували?
Що вияснили і запам'ятали про ці гори?
Чим займаються люди цієї місцевості?
Де відпочивають?
Що найбільше сподобалось на уроці?
Про що хотіли б ще дізнатися на наступному уроці?
VII. Домашнє завдання.
1. Опрацювати ст.. 130-134. Відповідати на запитання.2. Намалювати гірські пейзажі (за бажанням).
Тема: Остап Вишня «Веселі артисти»
Мета: ознайомити дітей із біографією Остапа Вишні; розширювати знання про життя циркових артистів – тварин; удосконалювати навички виразного, правильного, свідомого читання, уміння працювати з текстом, читати за особами, робити висновки, виділяти головну думку тексту; збагачувати словник учнів новими словами; розширювати і поглиблювати уявлення дітей про дружбу людей і тварин; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов та турботливе ставлення до домашніх тварин.Обладнання: тематичні ілюстрації, індивідуальні картки для читання; портрет Остапа Вишні.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація набутого навчального досвіду
1. Перевірка домашнього завдання
2. «Асоціативний кущ»
- Де ви могли чути цю мелодію? Без сумніву, можна сказати, що одним із улюблених слів дітей є «цирк». Адже, як тільки ви це слово почуєте. У вас відразу поліпшується настрій.Та й взагалі немає жодної людини, яка б не любила цирк.- А які слова вам спадають на думку, коли ви чуєте слово «цирк»?
ЦИРК
- Молодці, ви добре впоралися з цим завданням.
- Так, цирк – це свято, радість, аплодисменти, це зорепад сміху.
3. Хвилинка цікавинка
- Цирк – одне з найдавніших мистецтв. Ще в глибоку давнину у дні свят на площах єгипетських, грецьких, китайських міст виступали акробати, канатоходці, фокусники, жонглери.Проте, яким би маленьким чи великим не був цирк, арена його завжди однакова.У всіх цирках світу арена має круглу форму діаметром 13 метрів.
4.Гра «Встанови етимологію слів»
- Прочитайте у лівій колонці слова. Доберіть до них з правої колонки речення, що пояснюють їх походження.Жонглер з грецької мови – «ходжу навшпиньках»
Клоун французьке слово, що означає жартун
Акробат англійське слово, що означає бовдур блазень
- Пригадайте і скажіть, що роблять ці артисти на арені цирку.
Жонглер – це артист цирку, що вміє підкидати і спритно ловити одночасно кілька предметів.
Клоун – артист цирку, який виконує комічні ролі, розвеселяє, втішає, заповнює паузи у виставі
Акробат – це виконавець складних гімнастичних номерів.
5. Читання вірша
В цирк мерщій. там чудеса,Лине сміх під небеса.
Клоун публіку вітає
Та малечу розважає.
Він потішний відчайдуха.
Рот від вуха і до вуха,
Розмішити всіх мастак,
Ну й кумедний! Чи не так?
Малюнок клоуна – на дошці.
ІІІ. Мотивація начальної діяльності
- Сьогодні на уроці ми спробуємо, зазирнути за лаштунки цирку, дізнатися про те, як відбувається підготовка до вистави.ІV. Підготовка до сприймання нового матеріалу
1. Промовлення скоромвки
Цар у цирку циліндр забув,Циркач циліндр царю повернув.
2. Вправа «Дешифрувальник»
- Розшифруйте вислів – і ви дізнаєтесь псевдонім письменника – гумориста. Необхідно закреслити літери, що повторюються двічі.МОСЦМТБЦАБП
КМВДИДШНКМЯ
(ОСТАП ВИШНЯ)
V.Засвоєння нових знань
1. Відомості про автора
Народився Остап Вишня (1889 – 1956, справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко) на Полтавщині. «Школу життя» письменник проходив поетапно: спочатку пас гусей, потім – свиней. Вища освіта, за словами самого Остапа Вишні, включала телят, овець, корів, коней. Та батьки прагнули дати своїм дітям ( а їх було 17) освіту. Малий Павлусь закінчив сільську школу, де здобув початкову освіту, а потім навчався в Зіньківській міській двокласній школі.Мріяв стати вчителем, тому просив рідних, щоб віддали його навчатися до Глуховської вчительської семінарії. Але батько, як колишній солдат, мав право віддати сина у військову фельдшерську школу.
1917 року Павло Губенко вступив до Київського університету, але вищої освіти не здобув. Тоді він береться за літературну працю. У липні 1921 року в газеті «Селянська правда» було надруковано гумореску, уперше підписану псевдонімом Остап Вишня. У ній автор змалював пастушка Остапа та його однолітків, а ім’ям свого допитливого героя підписав твір. Ім’я прижилося, припало йому до душі і залишилося за П.М. Губенком на все життя.
Творчість Остапа Вишні багата і різноманітна. Він писав сатиричні вірші, оповідання, фейлетони, анекдоти, жарти. Письменник часто звертався до жанру дитячого оповідання, щедро змальовуючи епізоди з дитинства.
2. Експрес-опитування методом «Мікрофон»
- Я журналіст, хочу запитати про життєвий і творчий шлях Остапа Вишні.- Де народився письменник?
- Яке його справжнє імя?
- Скільки дітей було в родині?
- Ким мріяв стати письменник?
- Чи здійснилась його мрія і чому ні?
- У якій газеті було надруковано перші твори письменника?
- Сьогодні ми познайомимося з оповіданням письменника « Веселі артисти».
3. Бесіда-підготовка до сприймання оповідання «Веселі артисти»
- Чи лише люди бувають артистами?- У цирку можна побачити артистів-тварин?
- Яких тварин ви бачили в цирку?
- Відгадавши загадки, ми дізнаємося, про яких тварин ітиметься на уроці.
Двічі родився, у школі не вчився,
А години знає. (півень)
Не балакає, не співає,
А коли хто йде,
Господаря оповіщає.(собака)
4. Словникова робота
- Щоб краще зрозуміти зміст тексту і добре його прочитати, попрацюємо над деякими словами з нього. Але не просто так, а граючи у гру «Паравозик». Я читаю слова першою,а ви повторюєте за мною. Чи може хтось пояснити значення слів?Кульбіт – акробатичний трюк – переворот через голову або пружним стрибком на руки з перекиданням тіла вперед, назад.
Пойнтер – порода мисливських собак.
Комік – актор, який своїми словами, поведінкою чи витівками викликає сміх.
Інкубатор - аппарат для штучного виведення з яєць молодняка птиці.
Сокорить – видає короткі, уривчасті звуки: ко-ко-ко….
Бравурний – бадьорий. Жвавий, піднесений, гучний (музичний твір)
Балансує – зберігає рівновагу, роблячи відповідні рухи.
Родослівна -
- Отже, тепер ми будемо читати текст свідомо і правильно.
5. Інтонування речення
– Для того щоб читання було бездоганним. Ми повинні читати виразно.- Отже, пригадаймо, як інтонувати речення.
Починається циркова вистава.
Починається циркова вистава!
Починається циркова вистава?
6. Первинне ознайомлення з текстом.
- Я читатиму твір, а ви мені допаомагатимете. Кого я торкнуся, той буде продовжувати. Деяку частину тексту ми прочитаємо мовчки, деяку – «ланцюжком».А)Учитель читає першу частину до слів «Починається циркова вистава»
Б)Діти продовжують читати першу частину мовчки.
Яким чином зявився Петька у Едуарда Середи?
В)Відповіді на запитання
- Ким був Едуард Йосипович Середа?
- А Петька?
- Де придбав Едуард Середа півника?
- Чи здібним був Петька?
- Які циркові номери він міг виробляти?
Г)Читання другої частини тексту уголос «ланцюжком»
- Про якого артиста йдеться у другій частині оповідання?
- Що вмів робити Крошка?
- Як дресирувальник спілкувався з артистом?
- Хто ще виступає з цими веселими артистами?
7. Вибіркове читання
- Прочитайте опис важкої праці дресирувальника. Адже, навчити півня, собаку або іншу тварину виконувати певну вправу нелегко. Кожна хвилина виступу – це місяці й роки виснажливої праці.- -Як півник і клоун ставилися один до одного? Прочитайте.
- Зачитайте родослівну Крошки.
8. Гра «Слідопити»
Необхідно знайти в тексті помилку і зачитати правильно з тексту у підручнику.- Ко – ко – ко! – сокорить Петька і дивиться артистові в руки, адже знає, що йому зараз дадуть чогось смачного: крихти з булки, грудочку цукру або жменьку дрібного зерна (дрібної пшениці).
- Він дуже веселий пес, чудесно грається з Лялькою і маленькою чорненько. Чітою. Чіта – теж циркова артистка: вона вміє стояти на двох і на одній передній лапці вниз головою на руці (долоні) в Едуарда Йосиповича.
- Я бачу, що ви правильно зрозуміли зміст прочитаного, навіть , більш того, ви насправді читали виразно, правильно вимовляючи слова. Але ж ви знаєте, що не менш важливим для читання є його темп.
9. Гра « Марафон»
- Попрацюємо над темпом під час гри « Марафон». Для цього поверніться на початок твору. Візьміть олівець, ним ви позначатимете місце зупинки за моєю командою «Стоп!». Читання починається напівголосно за командою «На старт! Увага! Марш!» і триває 10 с. За командою « Стоп» ставимо «засічку». Ваше головне завдання: поліпшити результат під час інших спроб.( між спробами гімнастика для очей)
- Хто зміг перевершити свій результат?
- Ви перконали мене, що ви діти уважні, творчі. Ці здібності нам допоможе розвинути робота в группах. Отже, будьте уважними!
10. Читання в особах ( по групам)
- Кожна группа отримує картку з діалогом.Завдання: навчитися читати уривок за особами. Оберіть у кожній групі, хто читатиме слова автора. Дійових осіб, режисери контролюють роботу.
11. Гра «Салют»
- У кожного з вас є зірочки напишіть на них риси характеру, які допомогли Едуарду Йосиповичу стати справжнім дресирувальником і «засвітіть» їх біля нашого героя. ( Добрий, терплячий, спокійний, щедрий, працьовитий, співчутливий, сміливий, мужній, любить тварин)VІ. Підсумок уроку. Оцінювання
- Хто такий Павло Губенко? Який його псевдонім? Які твори він писав? Чи сподобався вам твір Остапа Вишні? Що нового і цікавого дізналися на уроці? А з твору?VІI. Домашнє завдання
Виразно і правильно читати твір Остапа Вишні «Веселі артисти» с. 139 – 142, скласти сенканІ група – півник Петька
ІІ група - Едуард Середа
ІІІ група - пес Крошка
Тема. Вода в природі. Властивості води. Як берегти воду.
Мета: формувати уявлення учнів про воду, про зміни станів води, кругообіг у
природі; розвивати пізнавальну активність учнів, бажання спостерігати
за природою; критично мислити; виховувати бережне ставлення до води.
Обладнання: склянки з водою, ложечки, цукор, сіль, пісок, камінці, ґудзики,
таблиці.
Хід уроку
І. Організація класу до уроку
ІІ. Актуалізація пізнавальної діяльності
1. Метод передбачення
- Відгадайте загадку і зробіть передбачення, про що буде йти мова на нашому уроці?
Відома здавна рідина,
Усяк її вживає.
Буває хмаркою вона,
Сніжинкою буває,
Бува, як скло,
Крихка, тверда,
Звичайна… Підкажіть… (вода)
2. Повідомлення теми і мети уроку
- Так, на сьогоднішньому уроці ми поговоримо про воду, її властивості. А також дамо відповідь на питання «Чому воду називають мандрівницею?»
3. «Мозкова атака» (робота в парах)
- за 2 хв дайте відповідь сусідові на питання «Що ти знаєш про воду?»
4. «Павутинка думок»
ВОДА
ІІІ. Усвідомлення навчального матеріалу
1. Практична робота в групах
ЯКА ВОДА?
1. За кольором
2. На дотик
3. За смаком
4. Що в ній розчиняється ( не розчиняється)?
5. Кому потрібна?
6. Навіщо?
- Роздивіться, попробуйте, доторкніться, розчиніть у воді інші речовини та предмети. Спілкуючись у групі, дайте відповіді на питання.
2. Робота за малюнком і казкою «Пригоди краплинок»
Пригоди краплинок
Високо-високо в небі у різнокольорових хмаринках жили собі подружки. Хоч вони і були сестрами, але зовні зовсім не схожими між собою. Одні були пухнастими сніжинками, другі – кришталевими градинками, а треті – грайливими краплинками.
Коли подружкам хотілося погратися, вони починали витанцьовувати хто як уміє, стрибати і перекидатися точнісінько так, як діти.
Одного разу після такого веселого танку упали сестрички на землю і стали схожими одна на одну, як дві краплі води. Перша краплинка потрапила під корінчик квітки і підживила його. Інша напоїла веселу пташку-щебетушку, а третя допомогла вмити личко дівчинці Маринці.
Коли пригріло сонечко, знову піднялися краплинки у повітря, тільки вже легким паром і весело засміялися, повернувшись додому.
а) читання вчителем
б) з’ясування першого враження
- Чи сподобалася казка? Чим?
в) робота за змістом
- Де жили подружки?
- Чому були несхожі?
- Куди впали?
- Кому допомогли?
- Як повернулися додому?
- Що нового дізналися про воду?
3. Доповнення «Павутинки»
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
ІV. Рефлексія
1. Робота в зошитах
2. Відгадування загадок
а) Яку воду можна носити в решеті?
б) Сидить дід за подушками і стріляє галушками.
в) Росте вниз головою.
Не літом, а зимою.
А сонце її припече,
Заплаче вона, потече.
г)Прозорий, як скло, та не вставиш у вікно.
БЕРЕЖИ МЕНЕ
НЕ ЗАБРУДНЮЙ
ЕКОНОМНО ВИТРАЧАЙ
4.Тестові завдання
1. Коли холодно, вода …
а) випаровується
б) замерзає
2.Вода … сіль і цукор
а) розчиняє
б) не розчиняє
3. Воду не можна …
а) купувати
б) забруднювати
V. Підсумок уроку
- Про що говорили?
- Що нового дізналися?
- Чому необхідно бережливо ставитися до води?
Тема. Закріплення письмового додавання і віднімання двоцифрових чисел.
Мета: повторити і закріпити письмове додавання і віднімання двоцифрових чисел;
формувати уміння розв’язувати складені задачі; розвивати логічне
мислення учнів.
Обладнання: таблиця усних обчислень, схема задачі, картки для опитування.
Хід уроку
І. Організація класу до уроку
Пролунав уже дзвінок,
Починається урок.
Будем працювать старанно,
Щоб почути у кінці,
Що у нашім другім класі
Дітки просто молодці!
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Усні обчислення
а) задачі у казковій формі
Щоб поласувати грибами, ведмідь зібрав їх аж 16. На скільки грибів
поменшало у лісі після ведмежого походу, якщо він затоптав на
59 грибів більше, ніж зібрав?
Три змії завітали до ювелірної крамниці. Там вони почали приміряти каблучки: перша змія одягла 20, друга – на 5 каблучок більше, ніж перша, а третя – на 14 менше, ніж дві перших разом. Скільки каблучок не дорахує господар крамниці, якщо прикраси так сподобалися зміям, що вони повтікали разом з ними?
б) «Ланцюжки»
9 + 8 - 6 + 7 - 8 + 6
в) Задачі-вірші
Повісили діти в саду годівниці,
Туди прилетіло 4 синиці,
Десяток ворон і 6 снігурів,
Сорока весела і 2 горобці.
Хто з вас хутчіше відповість,
Скільки пташок в годівниці тій їсть? (23)
12 книжок є у мене,
І на 5 більше у Семена.
Загадаю вам урок:
Скільки разом в нас книжок? (29)
У Оксаночки в руці аж 12 олівців.
У її подружки Іри – 24.
Полічіть-но всі оці
Кольорові олівці. (36)
Господарство чимале:
10 курочок живе,
6 курчаток і собачка,
Кошеня й сердита качка.
А наш чорний кіт Івась
Все питає: «Скільки нас?» (20)
2. Картки для опитування
№ 1
Обчислити:
44 + 28 82 – 47
58 – 39 53 + 26
№ 2
Обчислити:
36 + 19 72 – 39
51 – 26 24 + 35
3. Хвилинка каліграфії
10 20 ...
(простежити залежність у запису і продовжити ряд чисел)
4. Математичний диктант
Записати вирази і обчислити:
• різницю чисел 96 і 37 збільшити на 25;
• перший доданок 32, другий – різниця чисел 27 і 18, знайти суму;
• суму чисел 25 і 39 збільшити на 18;
• суму чисел 54 1 32 зменшити на 26.
ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу
1. Робота з підручником
а) № 463 (усно)
б) № 462 (взаємоперевірка)
в) задача № 462
(детальний аналіз задачі і самостійне розв’язування)
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
г) робота в групах
задача № 465
Білих – 25
Червоних – 43
Рожевих - ?, на 12 менше
2. Самостійна робота
(на картках)
3. Робота з геометричним матеріалом
- Скільки трикутників зображено?
( Зображення ялинки з трикутників)
4. Цікаве завдання
Гра «Конструктор»
- Заберіть 4 палички, що залишилось 5 однакових квадратів
ІV. Підсумок уроку
V. Домашнє завдання
№ 467, № 468, с.83
Тема:Складання й обчислення виразів. Визначення часу за годинником.
Розв’язування задач.
Мета: продовжити роботу над розв’язуванням задачі на зменшення числа у кілька разів; закріпити вміння учнів визначати час за годинником; розвивати пам'ять, увагу, мислення; виховувати любов до природи.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Продзвенів уже дзвінок,
Починаємо урок.
Будем добре працювати,
Хороші результати будем мати.
Обіцяємо бути уважними, старанними, активними, дисциплінованими!
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Усна лічба
- Яка зараз пора року? (Осінь) Ось і до нас вона завітала. А що відбувається з листям, коли вони жовтіють? ( опадають) Ось і на нашому деревці теж опадають листочки. Але ми з вами не дамо їм опасти додолу. Будемо лювити їх. Та це не прості листочки, а математичні. Треба швидко відповідати на завдання.
2. Індивідуальний усний рахунок
І група – «Яблучка»
ІІ група – «Грушки»
ІІІ група – «Грибочки»
- Восени дуже багатий врожай на фрукти та овочі. Сьогодні ми розділимось на три групи. Кожен член групи отримає завдання, яке слід швидко обчислити. Від вашої правильної відповіді залежить, чия группа найкраще справиться із завданням.
(28 – 16):4 12:(2*2) 3 * 3 – 4
( 60 – 28 ):4 24: (13 - 9) 5 * 8 – 20
( 3+3):3 6 * 7 – 2 6 * 3 + 18
12 : 2 * 2 6 * 2 – 8 6 * 2 + 10
3. Повторення знань про час
- Скільки годин становить доба? 2 доби?
- Скільки хвилин становить 1 год?3 год?
- Скільки секунд в 1 хв? У 4 хв?
(Вчитель читає листа від учня іншої школи «Мій робочий день», а учні показують час на моделі годинника)
4.Каліграфічна хвилинка
Ця цифра не проста,
Має вона хвоста.
Довга шия гнеться.
Як вона зоветься? (Двійка)
ІІІ. Оголошення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності.
- Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над задачею на зменшення числа у кілька разів, закріпимо вміння визначати час за годинником; повторимо геометричний матеріал.
IV. Повторення й закріплення вивченого матеріалу.
1. Усна обчислення за завданнями № 184, 185, 186, 187
№184
Почав о 15.20. Закінчив о 15.40
№185
6 : 3 = 2 (м)
Відповідь: по 2 метри на одну сукню.
№186
Котру годину показує кожен годинник?
8 год 55хв; 10 год 50 хв.
№187
6 * 3 = 18(м)
Відповідь: 18 метрів.
Фізхвилинка
2. Робота над задачею №188 з творчим завданням
- Прочитайте задачу. Читає вголос …. Яка умова задачі? Що відомо? Що треба знайти?
Задача 188
Яблука – 2 кг
Картопля – 6 кг
Груші - ?, у 2 рази < 1) 6 : 2 = 3 (кг) – груш 2) 2 + 3 = 5 (кг) 3) Відповідь: 5 кілограмів фруктів. – Яке число умови можна змінити, щоб відповідь зменшилась? - Зверніть увагу, що масу картоплі й яблук треба зменшити, а число, яким задано відношення « у…менше» - збільшувати. 3. Колективна робота над завданням №189 - Розтавте дужки так, щоб рівності були правильними. 6 * 4 – 2 = 12 40 – 15 : 5 = 5 6 – 2 * 3 = 12 12 : 2 * 2 = 3 31 – 10 – 3 = 24 16 : 4 : 2 = 8 4. Робота з геометричним матерфалом ( додатково) - З яких геометричних фігур складається наш геометричний чоловічок? - Скільки кругів? Трикутників? Чотирикутників?
V. Підсумок уроку
Доповніть речення:
« На уроці ми вдосконалювали вміння …»
VІ. Домашнє завдання
С. 33, № 190, 191 ( пояснення вчителя виконання завдань)
Тема: «Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний»
В. Сухомлинський « Який слід повинна залишити людина на землі?»
Мета: продовжити ознайомлення з творами В.О. Сухомлинського; учити учнів розуміти текст; розвивати уміння визначати головну думку, аналізувати, висловлювати свої міркування; збагачувати уявлення школярів про людяність; сприяти осмисленню філосовського поняття «слід людини на землі»; збагачувати словник учнів новими словами; відпрацьовуати навички читання за особами, виразність читання; розвивати зв’язне мовлення; виховувати почуття людської гідності, людяності, сердечність, бажання вчитись.
Хід уроку
І. Організаційний момент
1. Створення емоційного фону уроку
Ось дзвінок нам дав сигнал:
Працювати час настав.
Тож і ми часу не гаймо –
Працювати починаймо!
2. Особистісне цілепокладання
-Що ви очікуєте від уроку?
-Який настрій маєте?
ІІ. Актуалізація набутого навчального досвіду
1. Вправи на вдосконалення навичок читання
Робота за таблицею. Гра «Не помились!»
2.Перевірка домашнього завдання
Перевірка розуміння змісту оповідання «Гвинтик» (тестування)
1) Хто готував домашнє завдання?
а) Юрко; б)Мишко; в)Петрик.
2) Що потрібно було підкреслити?
а)дієслова; б) прикметники; в) іменники.
3) Юрко побіг грати у:
а)хоккей; б)м’яча; в)шахи.
4) Про що забув робітник?
а)підмести цех; б) загвинтити гвинтик; в) пообідати.
- Чого вчить це оповідання?
3.Повторення знань про творчий і життєвий шлях В.О. Сухомлинського
- Пригадайте окремі факти із біографії В. Сухомлинського.
( Метод «Голосування»)
(Якщо відповідь на питання «Так», то підіймають праву руку, якщо «Ні» - сидять рівно.)
1) В. Сухомлинський народився на Кіровоградщині? ( Так)
2) Народився у сім’ї багатого селянина. (Ні)
3) В. Сухомлинський тривалий час воював на Великій Вітчизняній війні.( Ні, адже був двічі поранений)
4) Понад 35 років працював вчителем і директором. (Так)
5) Упродовж 32 років писав альбом друзів. (Ні, педагогічний щоденник)
6) В. Сухомлинський написав понад 70 томів цікавих розповідей для дітей. (Так)
4.«Асоціативний кущ»
- Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте прізвище В.О. Сухомлинського?
Сухомлинський
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
- Він залишив назавжди
Слід після себе у світі.
Слід той не зможуть знести
Сиві і славні століття.
- Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомитися з творами В.Сухомлинського. Тема уроку – «Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний». Який слід? Навіщо? На ці запитання ми повинні сьогодні дати відповіді.
ІV. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського «Який слід повинна залишити людина на землі?»
1. Підготовка до вивчення нового матеріалу
1) Вправа на розширення поля читання
ДО КІР ЖИ ТИ
СТА РИЙ ХЛО ПЧИК
МАЙ СТЕР ЗНИ ЗУЮТЬ
ОСТО РОНЬ НАЙ НИЖЧИЙ
ЗГА ДАЛАСЬ ВИПЕ СТУВАВ
2) Словникова робота
Осторонь Батьківщину
Залишив знизують
З докором випестував
Найнижчій закам’янілий
2. Читання оповідання у комбінований спосіб
- Який слід залишив герой у оповіданні?
(Учитель читає до слів «….ніхто не памятає такого чоловіка».)
Бесіда за запитаннями
- Про кого дізналися з прочитанної частини?
- Що робив старий Майстер?
- Що йому не сподобалося у вчинку Хлопчика?
3. Читання оповідання учнями до кінця
- Прочитайте, що запитав у Чоловіка дід.
- Чому на всі запитання Чоловік відповідав заперечливо?
- Який слід залишив після себе Чоловік?
4. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання
- Чи був задоволений старий Майстер?
- Як про це пише автор?
- Прочитайте про вчинок Хлопчика.
- Чи зрозумів він тоді те, що вчинив погано?
- Як склалося життя Хлопчика через багато років? Прочитайте.
- Як ви розумієте вислів « Ні до чого не прихилявся – ні руками, ні душею»?
- що згадав старий Чоловік?
- Яке в нього виникло бажання?
- Як прийняло його рідне село?
- Що залишив після себе Чоловік на землі?
- Чи усвідомив він суть життя?
5. Читання «Дощиком»
Учитель: Учні (читають)
Пішов маленький дощик. Тихо
Дощик сильніший. Голосніше
Злива. Дуже голосно
Дощик затихає. Тихіше
Дощик накрапає. Зовсім тихо
Дощ перестав. Мовчки
Фізкультхвилинка
6.Читання оповідання за особами
7. Визначення головної думки твору
- Який слід залишив Чоловік?
- Чи такий слід мав на увазі автор, називаючи оповідання?
- Який слід повинна залишити на землі людина?
8. Переказування оповідання за опорними словами
- Використовуючи опорні слова, перекажіть це оповідання.
Старий Майстер милувався …
А в цей час біля будинку грався …
Минуло багато років, хлопчик став …
Приїхав Чоловік на Батьківщину …
Один дід запитав, що він залишив …
9. Робота в парах. Складання прислів’я із розрізаних слів
Життя вимірюють не роками, а працею.
Який майстер, така і робота.
Людина красна не словами, а ділами.
З самого початку думай, який буде кінець.
Усе трудом ставиться, усе працею славиться.
11. Індивідуальна робота з картками.
Який слід повинна залишити на землі людина?
Дитинство
Юність
Доросле життя
VІ. Підсумок уроку. Оцінювання
- Який слід залишив нам В. Сухомлинський?
Прочитайте вислів і поясніть його: «Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою! Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний.»
Швидко збігають хвилини,
Ось і прощатись пора.
Дозвольте вам на прощання
Зичити щастя й добра!
VІI. Домашнє завдання
С. 69 – 71, читати; переказувати
Немає коментарів:
Дописати коментар