9 порад, як мотивувати дитину робити «домашку»
Важко підрахувати, скільки здоров’я забирають у школярів та батьків «бої без правил» під гаслом: «Зроби домашнє завдання». Одна сторона тисне, звинувачує, обіцяє всякі блага і загрожує карами, утримує за робочим столом. Друга — всіляко намагається ухилитися, втекти погуляти, відпроситися в сотий раз поїсти. Так мало дорослих задоволені станом речей і не зітхають: коли вже дитина буде легко виконувати домашні завдання. Чарівного ключика немає, каже дитячий психотерапевт, арт-терапевт Мар’яна Серажим, але можна підібрати ключ до кожної дитини.
1. Створіть умови
Важливо розібратися поетапно в тому, чому дитина не хоче сідати за уроки. Почніть з фізіологічних нюансів. Може, голодна чи втомлена? У неї некомфортне робоче місце? Зручність важливо проконтролювати батькам: дитина може вважати ідеальними м’яке крісло та завалений динозаврами робочий стіл, але порушений кровообіг і розфокусована увага не дають їй зробити завдання.
2. Враховуйте темперамент
Коли починати робити «домашку»? Одні батьки вважають: дитині треба відпочити після шкільного дня. Інші: поїв — займайся, а гуляти й розважатися можна, коли все виконано, інакше школяр захопиться і про уроки забуде. Помилка в тому, що дорослі вирішують це на власний розсуд. Насправді, найбільш плідний час у дітей — різний, і його треба разом шукати. А якщо дитина вже закінчила початкову школу, слід дозволити їй самій знаходити «пікову» працездатність. «Жайворонку» за біологічним годинником підійде виконання уроків рано вранці, «сові» — після вечері.
Темперамент теж важливий. Холерика після шкільних занять варто відправити погуляти чи зайнятися спортом, щоб він виплеснув зайву енергію. Флегматику краще залишити більше часу на виконання завдань, щоб він міг займатися у звичній неквапливій манері. Меланхоліки швидко перевтомлюються, у них низька стресостійкість. Перед заняттями їм корисні тихі приємні заняття, релакс і навіть денний сон. А «домашку» краще розбити на невеликі підзавдання, після виконання яких робити перерви.
3. Приберіть спокуси
Вимкніть телефон, комп’ютер, телевізор. Самі не розмовляйте по мобільному поруч з учнем, не працюйте на його очах з ноутбуком, який навіває дитині думки про комп’ютерні ігри.
Бажано в цей час не затівати цікавих справ, у яких школяр хотів би взяти участь (наприклад, пекти пиріг, якщо донька любить допомагати).
4. Не беріть на себе зайвого
Якщо на тілесному рівні все добре, проблеми слід шукати в психологічному настрої. І перш за все… мами/тата. Складно домогтися від дитини продуктивності, якщо займаючись з нею, ви роздратовані. Мама часто перевтомлена, і допомога школяру забирає в неї час на відновлення сил. Тоді краще рідше перевіряти домашні завдання, але робити це в спокійному настрої.
Іноді батьки настільки зацікавлені в тому, щоб завдання були виконані швидше, що починають самі робити їх за дитину. Але якщо мама більше, ніж дитина, переживає за уроки, мотивація знижується. Важливо не брати на себе відповідальність за домашні завдання дитини, інакше школяр так і буде думати, що це клопіт мами з татом. Усвідомте, що ви просто допомагаєте, а результат залежить від вчителя та учня. Якщо дитина зовсім не справляється, допоможе репетитор. Якщо вчитель погано викладає, у школяра є законне право отримати після уроків відповіді на запитання, пояснення.
5. Позбавтеся синдрому «екс-школяра»
Чому батьки перетворюють «домашку» на надцінну ідею? Чому поводяться так, ніби зроблені уроки важливіші за здоров’я, отримані знання, досвід? Можливо, згадується власний дитячий страх перед учителем, провина за невиконані домашні завдання, відчуття, що все було «не так, як треба», а ось у моєї дитини має пройти ідеально. Вирішіть для себе, навіщо вам оцінки сина чи доньки. Можливо, варто прийняти, що в усіх свої здібності та нахили: з одних предметів ваш школяр буде успішним, з інших — ні, і «вичавлювати» високі бали немає сенсу. При цьому боятися домашнього завдання дитина перестане.
Дитина засмучена, боїться? У деяких школах принижують тих, хто має проблеми з навчанням, не даючи природного права на помилку. Позбувшись власного страху, ви зможете додати позитиву. Будь-яке зауваження по «домашці» робіть за «правилом бутерброда»: до і після критики говоріть про помічені «плюси». Їх немає? Навіть у завзятого двієчника можна знайти акуратно написані рядки, крок у правильному напрямку або хоча б витрачені зусилля.
Чи треба нагороджувати? Це вирішуєте ви. Краще, якщо нагородою буде не щось матеріальне, а спільно проведений час, улюблені розваги. Такі стимули краще застосовувати не щодня, а після успішного виконання найбільш складних завдань або на вихідних — як результат роботи за тиждень.
6. Створіть звичку
У початкових класах батькам важливо створити максимально доброзичливе поле навколо уроків. У дитини є право тестувати свої здібності, помилятися, не робити домашнє завдання — і дивитися, що з цього виходить.
Допоможуть довірчі стосунки з батьками, які підтримають і допоможуть, яку б оцінку учень не приніс.
7. Дайте дитині особистий простір
Якби начальник сидів поруч з вами і коментував кожну дію, кожне написане слово, довго б ви витримали? Краще залишити дитину наодинці, поки вона робить уроки.
Спочатку варто спланувати разом, що слід зробити, розбити завдання на конкретні операції. Часто доводиться ще пояснювати умови задач і вправ. Безліч зривів відбувається через те, що школяр просто не розуміє, чого від нього вимагають. Потім підіть, але будьте в зоні доступності на випадок, якщо виникнуть нові запитання до матеріалу.
Наприкінці перевірте уроки, знайдіть помилки (корисніше вказати на них, а не давати відповіді; переробити їх має сам учень). Зате школяр буде впевнений, що він не один на один з незрозумілими завданнями, разом ви впораєтеся.
8. Говоріть про те, що важливо дитині
Мотивуйте не тим, що турбує вас, а тим, що близько дитині. В одного це конформістський настрій: не опинитися єдиним, хто не зробив уроків, бути в темі, як решта учнів. В іншого розвинений дух змагання: зробити краще або оригінальніше за інших. Пофантазуйте разом про «момент слави», якого варто прагнути.
Того, хто боїться стресу, переконайте, що домашня робота — як репетиція контрольної, тільки мама поруч. Потренуєшся — і буде легко. Якщо в учня сильні пізнавальні інтереси, важливо додати до уроків щось цікаве. Так, доведеться «попітніти», розшукуючи додаткову інформацію. Але це не складніше, ніж воювати, заганяючи дитину за зошити. Якщо є дослідницький настрій, школяру хочеться отримати особистий досвід. Його турбуватиме, як застосувати ці знання в житті, навіщо вони. Покажіть або знайдіть відео на потрібну тему. Ще краще — запропонуйте учневі самому пошукати його і обговорити з вами. Підкреслюйте, що «домашка» — справа більш доросла, ніж заняття в класі, адже ти вчишся працювати самостійно.
9. Застосуйте новітні техніки таймменеджменту
Підберіть індивідуально те, що допоможе впорядкувати навчання. Наприклад, посидючим дітям з рівномірною працездатністю корисно виділити найнеприємніші завдання — «жаби» і займатися, «з’ївши жабу», тобто переходити від складного до легкого.
«Помідорова техніка» підійде тим, хто не дуже посидючий. Студент Франческо Чірілло, якому світило відрахування, придумавши цей метод, завершив виш так, що удостоївся рукостискання прем’єр-міністра Італії за видатні навчальні знання. Досить розбити роботу на 25-хвилинні відрізки — помідори (так виглядав кухонний таймер Чірілло) і поставити таймер. Справу зроблено? П’ять хвилин перерва. Чотири «помідори з’їдено»? Півгодини задоволення: перегляд «четвертинки» фільму, прогулянка, улюблена комп’ютерна гра, друзі. Якщо ж 25-хвилинний цикл був перерваний, до «бонуса» далеко: ставте таймер і знову займайтеся завданням.
А робота за системою «Автофокус» зачепить серця навіть тих, хто боїться уроків. Досить поділити «домашку» на дрібні завдання (розв’язати один приклад, прочитати вірш, який треба вивчити) і записати. А потім читати список і робити тільки те, що краще за решту. Хоч щось здасться дитині підсильним і терпимим. І так, вибираючи із залишків, поступово вона зробить все. Адже акцент буде не на ненависному «треба», а на «хочу».
До уваги батьків та учнів!
З метою попередження нещасних випадків та травматизму, пропоную вам ознайомитись з правилами техніки безпеки під час зимових канікул, з обов’язковим їх дотриманням:
Під час зимових канікул будьте обережні!
Поведінка на дорозі
Взимку дороги особливо небезпечні, оскільки випадає сніг і засипає їх. Від морозу сніг замерзає і дорога робиться особливо слизькою, як каток. Машини заносить на поворотах так сильно, що може крутити навколо своєї осі, як карусель. У таких випадках найчастіше трапляються ДТП з важкими наслідками. Водієві важко впоратися з керуванням. Тому взимку треба бути особливо обережним. А це означає, що не можна ковзатися на тротуарі, а тим більш на проїжджій частині дороги. Машину на слизькій дорозі зупинити неможливо. Гальмівний шлях транспортного засобу на слизькій дорозі збільшується у два – три рази. Хоч на колеса одягають зимову гуму з шипами, яка поліпшує зчеплення з дорогою, але це мало допомагає, коли дороги слизькі.
Ви – пішоходи. Тому подумаймо разом, як вберегти себе від ДТП. Почнемо з того, що взимку треба бути особливо уважними на дорозі.
Правила поведінки на вулицях і дорогах у зимовий період
• Коли ви рухаєтеся по тротуару, то не поспішайте, не біжіть, бо можете посковзнутися і впасти.
• Ніколи не ковзайтеся, щоб не збити інших людей, які рухаються поруч, а ще тому, щоб не виїхати на проїжджу частину, бо це дуже небезпечно.
• Не ходіть близько біля краю тротуару, щоб вас не зачепила машина, яка випадково втратила керування
• При переході дороги будьте особливо пильні. Переходьте її лише на переході й уважно придивляйтеся, щоб не було поблизу машини. Або тоді, коли транспортні засоби вже зупинилися.
• Ніколи не перебігайте дорогу навіть коли немає транспортних засобів, бо по слизькій дорозі бігти небезпечно.
• Не катайтеся на ковзанах по тротуару чи дорозі – це небезпечно.
• Ніколи не чіпляйтеся до транспортних засобів, щоб прокататися з «вітерцем». Це приведе до тяжких трагічних наслідків.
• Ніколи не спускайтеся з гірки на санчатах або лижах з тієї гірки, що веде на дорогу.
• Залізниці взимку також небезпечні, адже скрізь слизько. Якщо виникає потреба перейти залізничну колію, то будьте уважні.
• Не грайтеся в рухливі ігри поблизу проїжджої частини. Не штовхайтеся, щоб не потрапити під колеса автомобіля.
• Коли чекаєте на зупинці громадський транспорт, ніколи не ставайте на край тротуару, тому що можете посковзнутися самі або ненароком хтось може штовхнути вас, і ви потрапите під колеса.
• Поводьтеся на вулиці та зупинці культурно, чемно, адже соромно бути невихованим.
• Обходьте транспортні засоби дуже уважно, коли обмежена чи недостатня видимість. • Зимова дорога криє в собі небезпеку, тому зосередьте на ній всю увагу.
Вибухонебезпечні предмети
• До виявлених вибухонебезпечних предметiв нi в якому разi не можна торкатись, перекладати, розряджати, зберiгати;
• забороняється використовувати снаряди для розведення вогню;
• не можна збирати, здавати снаряди в металобрухт;
• виявивши вибухонебезпечнi предмети, необхiдно термiново повiдомити мiлiцiю, школу, вiйськкомат.
Правила протипожежної безпеки
• дотримуйтесь правил протипожежної безпеки пiд час встановлення ялинок, пiд час проведення новорiчних свят;
• гра з вогнем — одна з причин пожежi;
• Категорично забороняється зривати петарди та запускати салюти без нагляду батьків!
Правила поведiнки на кризi
• Не виходьте на кригу, мiцнiсть якої вам невiдома;
• не виходьте на кригу пiд час льодоходу, вiдлиги, снiгу i сильних перепадiв температури повiтря,
• не збирайтесь на кризi великими групами;
• не заїжджайте на лижах з крутого берега на неперевiрену кригу.
Правила поведiнки при користуванні електричними приладами
При користуванні електричними приладами не можна:
— залишати без догляду ввімкнені прилади;
— ставити під розеткою електронагрівальні прилади, бо контакти розетки можуть перегрітися;
— вмикати у розетку декілька приладів одночасно;
— торкатися оголених місць при порушенні електропроводки або оголенні електричного проводу, поломці розетки;
— вмикати несправні електричні праски, самовари тощо;
— стукати по екрану телевізора, що згас, він може зайнятися або вибухнути; телевізор необхідно негайно вимкнути.
При користуванні нагрівальними приладами не можна:
— вмикати їх через трійник та розміщати під розетками;
— накривати, адже прилад перегрівається;
— використовувати у тривалому режимі.
Правила безпечного користування побутовими газовими приладами.
Гази, і особливо продукти їх згоряння, спричиняють отруйну дію, тому треба дотримуватися особливої обережності. Необхідно провітрювати приміщення, де є газові прилади.
Забороняється:
-- користуватися газовими колонками при відсутності тяги;
-- відкривати кран газопроводу, не перевіривши, чи закриті всі крани газової плити;
-- стукати по кранах, пальниках твердими предметами;
-- сушити речі над газовою плитою.
Почувши запах газу, перекрийте кран газопроводу і зателефонуйте 104.
Дії населення при виявленні запаху газу.
Якщо ви виявили запах газу в приміщенні, то дотримуйтесь наступних правил:
-- не вмикайте електрику;
-- не запалюйте сірники;
-- не паліть;
-- провітріть приміщення;
-- перекрийте крани газоподачі;
-- викличте аварійну бригаду за номером 104.
Будьте обережні: запобігайте утворенню іскор у будь-який спосіб, адже це може призвести до загоряння газу та його вибуху.
Звертаємося до дорослих із наполегливим проханням відповідально поставитися до своїх батьківських обов'язків, не залишати дітей надовго без уваги. Пам'ятайте, що піклуватися дітьми і виховувати їх – це прямий обов'язок батьків.
Тож нехай новорічні свята і зимові канікули будуть радісними, незабутніми, принесуть безліч яскравих і приємних вражень вам та вашим дітям!
Кілька способів показати свою любов до дитини
Ви не знаєте, що купити своїй дитині на день народження? Напевно дитина зрадіє новій іграшці або книжці. Але подарунок не головне, набагато важливіше почуття. Показуйте їх кожен день, а не тільки у свята.
Робіть дитині приємні сюрпризи.
Куплена за безцінь дрібничка, вирізана з журналу фігурка тварини – все це говорить малюкові: «Я постійно думаю про тебе, навіть коли займаюся своїми справами».
Балуйте смакотою.
Це не означає, що потрібно купувати дитині багато солодощів. Просто приготуйте його улюблену страву. І не обов’язково робити кулінарні шедеври, достатньо звичайної запіканки. Головне – ви зробили це спеціально для дитини.
Прикрасити дитячу кімнату.
Стеля можна прикрасити гарними зірочками, на стінах розмістити яскраві аплікації, на горщиках з квітами намалюйте забавних тварин. Нехай кімната вашого малюка стане веселою і кольоровий. Малюк буде в захваті від таких змін.
Смішіть дитину.
І давайте йому розсмішити вас. Так ви станете ще ближче один одному.
Пришийте до кофтині дитини кумедного ведмедика.
Підійде будь-мультиплікаційний герой, який подобається дитині. Дозвольте йому допомогти вам займатися декорацією свого вбрання.
ПАМ’ЯТКА
«ЯК ПРИВЧИТИ ДИТИНУ ДО САМОСТІЙНОСТІ
ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ»
Почніть із предмета, який найлегше дається Вашій дитині, і не відповідайте на жодне із запитань, звернених до Вас, доки завдання не буде виконане до кінця. Погляньте, чи є неточності, запропонуйте дитині самій їх виявити. Намагайтеся уникати слова помилка. Не висміюйте помилки своїх дітей.
Математика. Таблицю множення повісьте над робочим столом, у куточку відпочинку і вчіть за нею і множити, і ділити одночасно. Випереджайте школу, вчіть всю таблицю. Задачі навчайте читати і уявляти те, про що йдеться. Якщо дитина не може впоратися із задачею, то покажіть, як це зробити за допомогою наочності, моделі, розв’язання іншої задачі.
Читання. Один раз дитина читає сама. Потім переказує Вам прочитане. Якщо перекаже неточно певне місце тексту, то нехай перечитає ще раз. Обов’язково читайте з дитиною книжки вголос, по черзі, а де можливо, по ролях.
Українська мова. Якщо у дитини виникли труднощі, виконайте з нею завдання усно, але не пишіть у підручнику ані букв, ані слів. Під час письмового виконання дитина ще раз усе пригадає. Вийдіть із кімнати, доки вона не виконає завдання. Не стійте за спиною.
Природознавство. Привчайте навчатися не лише за підручником. Виписуйте журнали, купуйте додаткову літературу, користуйтеся і навчайте дитину користуватися довідковою літературою. Із періодичних видань робіть вирізки. Добірки за темами впорядковуйте у папках. Це знадобиться у наступні роки навчання.
Зробити перший крок у вихованні самостійності допоможе простий прийом – скласти розклад виконання домашніх завдань.
- Письмові завдання варто чергувати з усними.
- Бажано завдання виконувати в той день, коли його задали, що не забути вивчений матеріал. Завдання з читання (переказ, вірш напам’ять) та іноземну мову варто повторити кілька разів.
- Розподілити задані уроки рівномірно за днями тижня, щоб не було «то густо, то пусто».
- Інтенсивне виконання будь-якого уроку не повинно перевищувати 30 хвилин.
Бажаю гарних оцінок у новому навчальному році!!!
Поради батькам щодо розвитку навичок читання у дітей
*Пам'ятайте , що читання – основа всіх наук , розвиток інтелекту. Чим раніше дитина оволодіє технікою читання , тим легше вивчатиме всі інші предмети передбачені програмою.
*Читання має бути систематичним.
*Важлива не тривалість , а частота тренувальних вправ. Пам'ять людини налаштована так , що запам'ятовується не те , що постійне , а те, що миготить тобто то є , то немає. Тому всі тренувальні вправи треба проводити короткими порціями , але зі значною частотою. Для першокласника достатньо домашнього тренування трьома – чотирма порціями по 5 хвилин.
*Добрі результати дає читання перед сном. Останні події дня фіксуються емоційною пам яттю.
*Для підготовки мовних органів до читання вчіть з дитиною скоромовки.
*Корисним є заучування напам'ять віршів. Це сприяє розвитку пам'яті.
*Після перечитування тексту поставте декілька запитань за його змістом. Вчіть визначати головну думку твору.
*Застосовуйте різні способи читання – вибіркове , за особами , ланцюжкове , зорове.
*Пояснюйте значення незнайомих слів та виразів.
*Якщо дитина втомилася , зробіть фізкультурну паузу.
*Не бійтеся похвалити дитину.
*Показуйте власний приклад , читаючи книгу.
Пам'ятайте : тільки спільними зусиллями школи та родини можна виховати любов до читання й досягти в цій справі успіху!
25 способів дізнатися у дитини як у нього справи в школі, не питаючи,
як у нього справи в школі
1. Що найкраще з того, що сталося з тобою сьогодні в школі? Що найгірше з того, що сталося з тобою сьогодні в школі?
2. Скажи мені, що тебе сьогодні змусило сміятися?
3. Якби ти міг вибрати, з ким би ти хотів сидіти в класі? А з ким би точно не хотів сидіти? Чому?
4. Розкажи мені про саме класне місце в школі.
5. Яке саме дивне слово, яке ти почув сьогодні? Або, можливо, хтось щось дивне тобі сказав?
6. Якби ми запросили сьогодні твого вчителя до нас в гості, що б він мені розповів про тебе, як думаєш?
7. Кому ти сьогодні допоміг?
8. Чи може, хтось тобі сьогодні допоміг?
9. Розкажи мені, що нового ти дізнався сьогодні?
10. Чи був момент, коли ти відчував себе найщасливішою сьогодні?
11. Чи було тобі сьогодні дуже нудно?
12. Якби інопланетяни прилетіли в ваш клас і забрали когось із учнів, кого б ти хотів, щоб вони забрали?
13. З ким би ти хотів пограти на перерві з тих, з ким ти ще ніколи не грав?
14. Розкажи мені про щось хороше, що сталося з тобою сьогодні.
15. Про що б ти ще більше хотів дізнатися в школі?
16. Чого б тобі хотілося менше робити в школі?
17. З ким би ти в своєму класі міг вести себе краще?
18. Де ти найчастіше граєш на перервах?
19. Хто найсмішніший учень у вашому класі? Чому він такий смішний?
20. Тобі сподобався сьогоднішній обід? Що найбільше сподобалося?
21. Якби завтра ти став учителем, що б ти зробив?
22. Скажи мені про трьох різних ситуаціях, коли ти використовував олівець сьогодні в школі.
23. Якби ти міг помінятися з кимось в класі місцями, хто б це був? Чому?
Орієнтовні вимоги до оформлення письмових робіт з мови
У період навчання грамоти учні 1 класу виконують навчальні завдання в зошиті з друкованою основою (зошити для письма і розвитку мовлення), де подано зразки написання літер, їх поєднань, окремих слів і речень, а також вправи на розвиток мислення і мовлення школярів.
Щоб навчити першокласників орієнтуватись у розлініюванні зошита та для виконання індивідуальних, диференційованих вправ і завдань, починаючи з листопада (січня), можна паралельно практикувати виконання окремих завдань у шкільних зошитах з таким самим розлініюванням.
Завдання, пов’язані з мовним аналізом (креслення схем речень, звуко-складової структури слів, «друкування» тощо), першокласникам рекомендується виконувати в окремому зошиті в клітинку.
У 2 класі на уроках української та інших мов учні пишуть у зошитах в дві лінії з похилими лініями. У І семестрі 3 класу учні продовжують писати в таких самих зошитах або в зошитах у дві горизонтальні лінії без похилих ліній. У третьому класі учні поступово переходять на письмо в зошитах в одну лінію. Повний перехід усіх учнів класу на письмо в одну лінію може бути закінчений наприкінці 3 класу. Висота малих літер у цих зошитах повинна бути близько 1/2 висоти робочої лінії.
Записи на новій сторінці зошита учні починають робити з першого робочого рядка.
Початок запису тексту і його заголовок мають бути на одній сторінці. Якщо залишаються вільні рядки на сторінці, то їх можна використовувати для виконання інших завдань на розсуд учителя.
Між датою і назвою роботи (класна, домашня), між назвою та видом роботи, а також між видом роботи та заголовком рядок не пропускають. У зошитах з графічними сітками у дві горизонтальні лінії різної інтенсивності з похилими лініями та без них між кінцевим рядком тексту однієї письмової роботи і початком наступної рекомендуємо пропускати один робочий рядок; у зошитах з графічною сіткою з горизонтальними лініями - два робочі рядки для відокремлення однієї роботи від іншої та для виставляння оцінки і записів учителя.
Орієнтовні вимоги до оформлення письмових робіт з математики
Навчальні письмові завдання з математики учні виконують у зошитах у клітинку.
Запис математичних завдань розпочинають на другій повній клітинці зверху та другій клітинці від поля чи згину сторінки зошита.
Між записами дати, назви роботи та її виду в зошитах з математики пропускають одну клітинку.
Між кінцевим рядком завдання однієї письмової роботи і початком наступної в зошитах з математики пропускають чотири клітинки для виставляння оцінки та для поміток учителя.
Літери і цифри рекомендується писати у клітинці зошита похило, кожну цифру, знак і літеру записувати в окремій клітинці.
Цифри в 1-4 класах записуються висотою в одну клітинку. Малі літери в 1-2 класах – висотою в одну клітинку, в 3-4 класах – 2/3 клітинки. Великі літери в 1-4 класах пишуть заввишки в півтори клітинки.
Математичні вирази можна розміщувати в рядок або в стовпчик.
Між виразами відстань добирають довільно (2-3 клітинки), але з дотриманням симетрії та економії паперу.
Для полегшення пошуку способу розв’язання задачі пропонується записувати текст задачі коротко, використовуючи різноманітні форми: схему, таблицю, графічні умовні позначення, малюнок, орієнтуючись на опорні слова тексту. Добір форми скороченого запису задачі учень здійснює самостійно. Незначні неточності в записі короткої умови не впливають на оцінку.
У запитанні задачі найменування одиниць величини пишуть повністю, наприклад:
Скільки кілограмів картоплі в двох кошиках?
Після чисел найменування пишуть скорочено (відповідно до Державного стандарту України «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила» (ДТСУ 3582-97), затвердженогонаказом Держстандарту України від 4 липня 1997 р. № 391):
– без крапки: 3 мм, 5 см, 7 дм, 9 м, 12 км; 2г, 7 кг, 9 ц, 10 т; 12 с, 17 хв, 15 год; 15 грн;
– крапка ставиться після скороченого найменування грошової одиниці – копійки: 20 к.
Одиниці швидкості скорочено записують так: 60 м/с (або 60м за 1 с), 17 км/год (або 17 км за 1 год).
Одиниці площі: 18 см2, 31 дм2, 73 м2 . Висота цифри 2 біля літери орієнтовно становить 1/2 клітинки.
Назви предметів біля цифри записують за правилами скорочень: 8 д. (8 дерев), 14 гр. (14 грибів), 36 ябл. (36 яблук).
У відповіді до задачі назви предметів пишуть повністю:учень прочитав 5 казок.
У 1 і 2 класах відповідь задачі записують коротко, наприклад: 7 кг цукру. Повну відповідь рекомендується записувати, починаючи з 3 класу, її слід будувати за загальними правилами побудови речень (відповідей на запитання).
У складеній задачі після кожної дії, окрім останньої, коротко записується пояснення, наприклад:
1) 18 + 9 = 27 (кг ) – зібрали яблук.
2) 27 : 3 = 9 (кг)
Відповідь: в один ящик умістилось 9 кг яблук.
Немає коментарів:
Дописати коментар